Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Навіть ласощів та пестощів буває забагато

(Рецензія на твір: Раса (робоча назва), перші 16 000 знаків твору (відредаговано), автор: Наталія Чоловська)

Перший абзац гарно створюю настрій. Другий вже надмірно, хоча можливо літак голандськиї і навіть в каву там додають гарну «траву»?
Точно трави підсипають. Після приходу на умняк пробило. Це я вже про пасажирів та їх буденні справи.

«За ілюмінатором стемніло, хоч була десята ранку. Літаком гойднуло, і повело. Нами кидало із сторони в сторону, як парусником в дев’ятибальний шторм. Салоном прокотився зляканий гомін. - ну стопудов їх там таркатою на качають. Після такого сонного, повільного трошки філософського опису сцена з хварою мала просто вибухнути в тексті! Люди налякані!
І репліки пасажирів не допомагають. Навіть навпаки. Краще було описати як кричать пасажири ніж писати що вони кричать.

«…причому сльози градом хлинули з очей бідолашної.
Я намагалася проаналізувати становище. Щоправда, аналізувати по великому рахунку було нічого. …» - а ось тут я зашпортнувся. Ця частина тексту сильно вибивається з загального ритму.
Але після цього стюардеса якось раптово припиняє істерику.

Це так висмикнуні характерні моменти з тексту.
А загалом.
Ідея цікава хоча і не першої свіжості. Але і Шекспір не був першим хто писав про любов.
Персонажі – тут рішуче мінус бо вони наче ті бліді тіні. Міражі на обрії пустелі. Ніби здається що ось-ось вхопишся за них та постійно вислизають з уваги. І це страшенно погано. Бо ніщо так не підсилює враження від книги як бажання співчувати герою. Мріяти боятися та прагнути разом з ним.
Текст – прекрасні алегорії. Більшість речень зважені і пророблені. Відчувається бажання змалювати красиву картинку. Але. От вічно це «Але» всюди лізе. Ви коли не будь пили чаї з десятьма ложками цукру? Навіть найкращій сорт в таких умовах стане неможливо пити. Ось і з текстом так само. Алегорії та словесні вензелі мають бути прикрасою столу. Десертом а не основною стравою.

Ну начебто все сказав.

Натхнення і до наступних творів.

П.М.: вибачаюся як раптом текст рецензії не дуже якісний. Все ж о другій ночі писався.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.042150020599365 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати