Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51563
Рецензій: 96011

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Півень, автор: Той, що греблі рве)

© Ірина Гей (80.93.126.—), 25-06-2012
Сергію, оповідання несправжнє та заангажоване. Списано явно з натури, але це ще не гарантія адекватного трактування.

В радянських дитсадках посуд мили няні, для кожної дитгрупи окремо. Тітка Лідка могла працювати помічницею кухаря, бо мала щодня тільки шестеро відер з помиями. Зазвичай помиї ділилися між кухарями.

Звичайно ж, на цю роботу не просто так ідуть, вона й блатна й рабська водночас. Дуже важко, однієї картоплі скільки чистити, мити здоровенні каструлі та інше. А після роботи — свині. Не десяток, ні, скоріш за все три кабанці на заріз. Інакше не проживеш, зарплата вчителя й лаборанта не більша 180 крб., замало навіть для двох. І думаю, що дітей в них не було не просто так, а Лідка не хотіла дітей, в неї був діабет, ще й мала ледачого чоловіка. Бідолашний дід, та да...

Назви мені хоч когось із сільської інтелігенції, хто не має свого городу, не тримає птицю або свиней. Це норма. Та й що таке троє кабанців для села? А п'ятнадцять-двадцять корів не хочеш? Коли жінка, колишня доярка з колгоспу, наймає помічницю й вони вдвох працюють день і ніч, а чоловік, водій за фахом, сам пасе, чистить стійла, продає гній і вивозить його... на Камазі. Думаєш, вони геть бездуховні? Аж ніяк. І Біблію читають, і на церкву подають, і людям допомагають, а подивися на них, коли вони виходять на базар, які в них обличчя, сповнені неабиякої гідності. І при таких статках — чорно-білі мобілки в кишенях, бо дітям-онукам треба купити кращі. Звичайно ж, когось дуже давить жаба, і такі пліткують і давлять на мораль, і вимагають від успішних хазяїв того, на що нездатні самі...

Оці жінки_з_тиждень_немитими_патлами, оці вєрки_сердючки, в 90-х спасали свої родини від голоду, коли чоловік приходив з роботи й лягав на канапу, наче хотів умерти на місці — бо зарплатню не дають і невідомо коли дадуть.

Не кожен, хто вміє на акордеоні та працює в школі, є взірцем культурності й духовності. Півень твій — то вічний хлопчик, ледача й рабська натура. Якщо він не любив жінку, давно міг би розлучитися, але ж тоді мусив заробляти сам. А йому було все одно, ще й по дівках бігав, залишаючи всю роботу немолодій і зневіреній жінці, хворій на важку хворобу — діабет. Ця хвороба потребує дуже багато грошей, для того й мусила працювати за помиї й тримати свині, щоб вижити. Якщо від діабета помирають — то означає, що жінка вже мала інвалідність. Ти в курсі, наскільки гострим буває відчуття голоду при діабеті? Яка там в біса духовність, коли людині день і ніч хочеться їсти?

В твоїх творах забагато мізогінії та кпинів з “бездуховності”. Забагато.
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.027443170547485 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати