Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51558
Рецензій: 96010

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Сказання північного моря (раджу прочитати)

(Рецензія на твір: Скрипаль і фоссегрим, автор: Віталій Кривоніс)

© Наталія Дев’ятко, 17-04-2007
Ніхто достеменно не знає, як твориться казка, як приходить вона, якою мовою говорить, як знаходить свого автора. Бо насправді то не ми вигадуємо казки, а вони знаходять тих, що мають силу і вміння їх записати. Казки приходять тихо, майже непомітно подають знак, що вже тут, що чекають, коли автор зверне на гостя увагу. Але можна бути надто зайнятим або пихатим, і прогавити цей прихід. І тоді казка сумно зітхає і йде... до іншої людини, що, можливо, відчує її присутність.
Але, якщо автор чує голос казки, то потрапляє у її владу і, мов зачарований, йде казковою стежкою. А казка стає справжньою, як пісня, як давнє сказання.

Такою справжньою казкою є оповідання "Скрипаль і фоссегрим". Якщо читач не мислить стереотипами і ще не розучився дивуватися, то казка йому сподобається.
В світі, береги якого омиває холодне і владне північне море, можна почути спів скрипки і її плач, сміх вітру і важкі слова розпачу, коли впевнений, що програв. Тут можна бачити, як гинуть люди у чарівному дзеркалі, і можна грати ненависть або кохання. Якою буде музика, обирати герою. Але обирати і читачеві.
Бо це шлях не тільки молодого скрипаля, який шукає чарівну істоту фоссегрима, котрий може навчити грати так, що світ зупиниться, заслухавшись. Та вчить він жорстоко, смичком ріжучи пальці безумним скрипалям, що наважились прийти до нього. А що ще ви чекали від справжнього троля?
Цей шлях і читача. Чи зуміє він зазирнути у власну душу і чесно перед самим собою відповісти на запитання, поставлені у творі, чи відсахнеться, зійде зі стежки, подумавши, що автор надто жорстокий до свого героя, а казки "повинні закінчуватися добре".
Але казки нікому нічого не винні. Ні читачам, ні, тим паче, авторам. Автор записує те, що каже йому казка, а якщо боїться невідомого, то краще зробити вигляд, наче не почув, як вона постукала до твоєї підсвідомості. І багато хто так і робить, бо надто лячно віддати себе у владу казки, не знаючи, чим вона закінчиться, і що ти сам будеш змушений віддати на шляху, яким пройдеш разом із героєм.

Справжнє часто вселяє жах, але і захват. Якщо вважаєте, що маєте сміливість зануритися у справжню пригодницьку казку, де оживають легенди, а голоси героїв чуєш на власні вуха, то читайте казку "Скрипаль і фоссегрим". І, можливо, герої цього твору завітають і у ваші сновидіння.


Молодець, Віталію! Так тримати!

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.038063049316406 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати