Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51622
Рецензій: 96045

Наша кнопка

Код:



Рецензії

НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА: ЧОМУ ЦЕ НЕ ПРОЗА?

(Рецензія на твір: дихай, голубко, дихай ("Вежі"), автор: Тетяна Мельник )

© Володимир Чернишенко, 16-04-2007

(Рецензія на твір: ***, автор: Тарас Лазер. Дозволяю собі продублювати рецезію, бо твори, як на мене однаковісінькі...)
© Володимир Чернишенко, 24-01-2007

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ:
Білий вірш – силабо-тонічний вірш, з якого виключено риму.
Вільний вірш – силабо-тонічний вірш, з якого виключена рівноскладовість рядків. При цьому наголоси розподіляються по складам у певному співвідношенні, але число складів у кожному рядку різне. Рима є або нема.
Верлібр – вірш, у якому відсутнє чергування наголошених-ненаголошених складів, нема повторюваних ритмічних мотивів, неоднакова кількість складів у рядках. Отже, все тримається на однорідній синтаксичній організації, що визначає однорідну інтонацію з якою вимовляють кожен з однорідних рядків-фраз. Ця повторювана інтонація, виражена у схожій синтаксичній побудові фраз, визначає своєрідний ритм вірша. [Джерело: Большая Школьная Энциклопедия, Москва 1999, Олма-Пресс].

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА:
А тепер почитайте ось це: „В апокаліптичному гуркоті чорної цієї доби відчаю, що для багатьох була напророченим біблійним кінцем світу, зруйновані й спустошені самі, як і все навколо, вони п’ялися над безоднею й заливали її п’янкою трутою, й гатили її піснями, й засипали її зухвалим, блюзнірським. Одчайдушним сміхом...” [Джерело: І.Багряний. Людина біжить над прірвою. Вибрані твори., Київ 2006, Юніверс].
І нарешті, спробуйте ось так:
„В апокаліптичному гуркоті
чорної цієї доби відчаю,
що для багатьох була напророченим
біблійним кінцем світу,
зруйновані
й спустошені самі,
як і все навколо,
вони п’ялися над безоднею
й заливали її п’янкою трутою,
й гатили її піснями,
й засипали її зухвалим,
блюзнірським,
одчайдушним
сміхом...”

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ:
Уявіть собі, що було б, якби вищенаведений глум над пам’яттю Багряного хтось вивісив на ваш розсуд у якості „верлібра”? Деякий час спостерігаючи за сайтовими надходженнями, я припускаю, що сприйняли б у цілому нормально. То що, для того щоб твір вважався віршем, достатньо розбити його на коротенькі рядочки? І тут вже теза про те, що неримований вірш є віршем завдяки своїй поетичності не пройде. Є ще щось дуже важливе для існування верлібру (це ЩОСЬ треба шукати в розділі Матеріали і Методи або в будь-якому літературознавчому словнику).

ВИСНОВКИ:
Є купа прозаїків, які пишуть речі більш поетичні, ніж деякі творці верлібрів, але попри те, їх твори ніхто не зве віршами. Це доведено в розділі Експериментальна Частина. Для перевірки гіпотези спробуйте сколотити критикований твір у абзаци, і побачити, що ж від того зміниться.

P.S. Якщо я не правий, виправте мене. І ще одне: дуже прошу автора не сприймати цей месейдж, як особисту образу. Я лише хочу розібратися, бажано на конкретних прикладах і за допомогою дослідів.
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.027135133743286 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати