Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96047

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Другий після Бога

(Рецензія на твір: Раби Системи. Другий після Бога, автор: Олег МАРИЦАБО Серый)

Дуже багато «чорних замальовок», які символізують, вірніше, передають реальність світу ілюзій – світу, яким керує «система». Та це правильно, якщо не налякає глядача.
Але це потім, бо в першу чергу насторожить. Насторожить темним екраном, контуром ока, що відкриється. Вгамує настороженість білий екран. І водночас заінтригує голос Майтрейї.
Але половина глядачів, починаючи з його слів, почнуть не розуміти(в загальному весь фільм). А потім зіб’є з пантелику «ритуал єднання», вірніше, символізація формування нового світу.
Коли вже спантеличеність осядеться і пронизає цікавістю, бо перед глядачем оголені тіла(їхня слабість), то виявиться, що це не звичайний людський секс, а «магічний...»
У легкому розчаруванні глядач почне слухати розповідь Аріани. Вона не така, як усі. Дуже дивна і незвичайна особа, яка створила для себе своє розуміння, і свої принципи життя. Тому, бо розуміє, що «система» - «світова зараза».
Цю нудну розмову глядач проігнорує і не зрозуміє, що футбольне поле – життя, їхнє життя. Бо мимоволі(мимо їхньої волі) глядачі стають героями фільму, не героями, а акторами. Тільки так і не збагнуть, що клоуни того цирку вони. Клоуни, бо раби. Вони самі виступають, грають... і самі собі аплодують. Вірніше, коли наказують, інколи аплодують задоволено...
Через те, що «задоволено» їх наказують.Так вони вчаться помирати і помирають...
Так от, глядач буде спостерігати незрозумілу картину розгардіяжу і хаосу(того, що панує тепер).
Аріана дивиться на це своїми очима – іншими.Але вона не інша,та сама. Тому будує в собі вольову натуру, яка прагне боротися проти хаосу.
І раптом з’являється «картина в туалеті» - Рамон. Він також розуміє, що «система» то є «зараза». Але дуже боїться протистояти, дуже невпевнений і кволий. Може й хотів би щось змінити, але надто боязко «дивитися широко», вірніше «глибоко».Коли впіймають, він зрозуміє власний страх(відсутність його), але спочатку побоїться, а потім зрозуміє...

І єдине, що знову зачарує цікавістю глядача, це сцена Сферуса з Аріаною. Їхній діалог передасть «миттєву ніжність»(мабуть це є той невідомий...), навіть любов, у тому пристрасному поцілунку(псих досягнув своєї мети...) – оригінально.
Та глядач не зрозуміє цієї оригінальності, і тупо буде чекати продовження. Його не буде – тупого продовження. Натомість з’явиться кімната, лише кімната з «запахом сексу», і напів оголена Аріана, яка швидко одягнеться. Коли одягнеться, нудна істерика Рамона дозволить комусь заснути на хвилю. А потім разом з ними побігти.
Виявляється, вони усі впізнають Майтрейю, який написав книгу, вірніше, Олег Сірий називається ним(так його звати). Та книга говорить про кінець «системи» . «Система» боїться зникнути, але знає, що зникне., тому й боїться, тому й зомбує людей, які вже давно не люди.
Хто тоді глядачі? Люди, чи вже не люди?
Я знаю! Вони просто глядачі... частина, яких дозволить собі відкрити очі – закрити і подивитися.
Добре, це не цікаво.
Після того, як Невідомий приведе їх до Бога(Майтрейї), вони самі прийдуть в легкому сп’янілому сні. Головне, що отямившись вони побачать саме Бога. Побачать, аби відправитись у подорож, яка вже є, але насправді її нема.
Випробування? Не буде. Все це буде гра... гра без правил, правила якої диктує німота... Але це тільки тоді, коли не розумієш, а коли зрозумієш, то розумієш, що нічого не розумієш...
Це розуміють Аріана і Сферус разом з ними і Рамон(він розуміє саме те, що нічого не розуміє).
Що їх об’єднує?
Ця інтрига буде(для когось)до самого кінця, який має принести початок.
Бо втрата розуму це не божевілля. А мудра оцінка самої мудрості(бути вільним у виборі, бути мудрим). Вони втратили розум втрьох. Бо вони усі троє – одне ціле...
А діти. Хто ж такі діти?Це діти...
Палата Бога, та, яка завжди була і буде, у якій формується світ – лоно. Усе, що інше – ілюзія, бо усе інше є неважливим.

Можливо, я щось не догледіла, неуважно прочитавши. Може щось преплутала, вірніше, перемішала, бо маю звичку мішати, перемішувати дивні речі, і не дивні...
І взагалі це треба розібрати детальніше, а я лише зробила невеличкі візерунки.
В загальному, дуже не погана картина.
Хотілося б побачити у постановці.
Тільки от Сферус, який Сферу грає – дід, чи хлопчик. Мабуть треба його чергувати. Але у сцені поцілунку з Аріаною, це хлопчик, не 12-ти річний.

І взагалі, усі ці образи не тільки образні у творі...
Це є Книга Спасіння.

І ще красиві імена...

Тільки, чи пересічний глядач зможе зрозуміти...

Цей фільм має відзняти сам автор, сам зіграти майже усі ролі...
А Майтрейя може виявитись жінкою(дівчиною молодою і вродливою)...

Світлана

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.039330005645752 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати