Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Фальшива країна сірості

(Рецензія на твір: Країна зламаних сірників, автор: Sector)

Хочу трохи пофілософствувати щодо Вашої казки. З одного боку, мені близька тема, яку Ви підняли: відсутність кольорів актуальна для сучасного світу, але чим більше я придивлялася до Вашої казки, чим більше розуміла її абсурдність, тим сильніше відчувала себе обкраденою.
Зараз поясню, чому. Текст є конструкцією, хоча і торкається актуальних проблем нашого світу. Чи не безглуздо платити кольорами за зламані сірники? Звісно, що безглуздо. І при цьому відчувати тільки одну емоцію – задоволення від ламання сірників. Це фальшива емоція, нав’язана, я розумію, але щось мене насторожує.
Подумаємо ще, країна, де все справжнє іде за кордон заради фальшивого задоволення. Гарна придумка, але... Але, якщо зануритися в текст, на мить (бо більше не можна – отруїшся), то бачиш, що той сірий світ є справжнім, більшим за авторську придумку, але в цьому рівнянні не вистачає ще одного невідомого. Не вистачає сили, яка зробила цей світ сірим, яка задурила голови мешканцям цього світу настільки, що вони втратили сенс життя, обернувшись на тіней, на непохованих мертвих, сили, яка єдиним і найвищим задоволенням назвала ламання сірників.
А тепер знову повернуся до твору, але, поглянувши на Вашу фотографію (Вибачте, та Ваша фотографія є фальшивим національним прапором), я розумію, що написане близьке Вам, як автору. Звісно, це мої особисті уявлення, але, авторе, Ви навмисно не дали виходу з "казки"? Ви навмисно не розв’язали проблему? Чи існування такої країни для Вас є нормальним і навіть бажаним? (Знову дивлюся на Вашу фотографію, де приховані очі. Чи тих очей нема? А очі - то душа...)
Гарно, що є автори, які не поділяють Вашого світосприйняття. Мені згадується фільм (шкода, не пам’ятаю назву), де двоє підлітків потрапляють у чорно-біле (точніше, сіре) кіно, і поступово у вигаданому світі з’являються кольори. Яким чином, не скажу, але зроблено фільм дуже вірно і тонко.
І в сірі міста повернуться справжні почуття і фарби, повірте, скільки б коробок з сірниками не пропонували людям. Я це знаю.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.027321100234985 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати