Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51563
Рецензій:	96011

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Багато пафосу даремно...

(Рецензія на твір: Письменники – не читачі. А чи письменники?.., автор: Наталія Дев’ятко)

Кожна реца так, чи інакше суб’єктивна. Тому одразу вкажу на обставини з огляду на яких я прошу важать наближеною до об’єктивною.
1) Рецензент глибоко шанує і захоплюється неперевершеного генія соціології Пітіріма Сорокіна. Отже, я щось таки в тій соціології маю розуміти.
2) Рецензент є автором творів „Операція Насрєддінус” (10,5 тис. слів), „Колеса, гроші і 2мента” (10,5 тис. слів), „Повесть о том как Иван Иванович поссорился с Иваном Никифоровичем – 2” (8,5 тис. слів), „Циклон по-київськи” (6 тис. слів) – всі розміщені на ГАКу. Отже, рецензент є автором тих самих великих творів яких так не вистачає пані Дев’ятко.
Тож автор дещо тямить і в методології і в предметі дослідження.
Отже, вирок такий: сюжетна лінія слабка, характери героїв нерозкриті. Прочитаєш і здається, що українські письменники розбещені слабкодухі імбецили-нєврастєнніки. Чому так здається, бо авторка не порахувала тільки слова, але не проаналізувала процес творення романів і повістей.
А це в ІДЕАЛІ – тиждень. І потім все одно ще один тиждень доведеться вичитувати і корегувати. Але навіть після того, як розмістиш повість на сайті все одно будеш знаходити нові і нові ляпи. А ідеальні умови є феноменом. Чому, бо треба закохуватися, розлучатися, знову закохуватися, працювати і... і... і... Тому для написання повісті потрібен місяць, як мінімум. Тому повісті пишуться не завдяки обставинам, а всупереч ним. Бо ми все таки не в ХІХ віці живемо, коли кріпаки спину гнуть, а пан цілий день вільний і може писати романи. Розумієте на що я натякаю, пані Дев’ятко? Ви сплутали соціоіологію опублікованих творів на ГАКу за березень з соціологією роману і повісті. Це різні речі.
До речі ось вам цитата з сайту КРАФТ ФУДЗ „На сьогодні конкурс має статус Всеукраїнського і є найпрестижнішим в Україні літературним змагаганням, тому для участі у ньому з кожним роком надходить все більше творів. Так, на конкурс „Коронація слова – 2000” надійшло 758 романів і 426 кіносценаріїв, на конкурс „Коронація слова – 2003” – 923 романи і 604 кіносценарії, на “Коронацію слова – 2004” – 931 роман і 618 кіносценаріїв та п’єс.” А крім Коронації слова є ще конкурс міського роману від Фоліо, конкурси від Смолоскипу, і..., і...
Тепер про рецензії. Дуже пафосно ви написали: „Винна в тому наша з вами байдужість і самозакоханість. А де панують такі почуття, там утворюється зелене і бридке БОЛОТО, в якому водяться тільки заздрісні ЖАБИ, які приходять душити вечорами. І щоб ми потім не жалілися, що знову проспали українську літературу!” Попереджати треба, бо особисто мене від пафосу нудить. Але це особисте. Щодо самих рецензій то про проблему рецензій на ГАКУ писали давно і будуть писати. Навіть проводили конкурс на кращу рецу. Тому можу сказати, що ГАК має як офіційну, так і неформальну філософію рецензування. Тому мені здається, що вас просто жаба душать, що якийсь з ваших творів не помітили. Але це знов особисте, а от, що справді дивує ви схоже вважаєте наше суспільство таким, яким його описує Азаров. ПДВ росте. Економіка розвивається. І в кожного гаківця безлімітний доступ до Інтернету на виділеній лінії... Тому пропоную вам іншу тему для дослідження – який Інтернет, така і рецензія.
А взагалі ваше дослідження класний піар себе любої. Щиро заздрю. Рятуйте жаба душить.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.027173042297363 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати