Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Наші в космосі

(Рецензія на твір: Боги., автор: Олександр)

Сказати, що цей твір нагадав мені про браву радянську фантастику, то нічого не сказати. Двоє землян прилітають на планету, де зустрічають аборигенів. І аборигени ці не прості, а волохаті, схожі на кульки, один з героїв пропонує назвати їх "волохатими яблуками". Ну, ми ж розуміємо, що читач втомився від антропоморфних інопланетян, тож "волохатих яблук" йому точно захочеться скуштувати.
Планета теж незвичайна, не схожа на Землю: "обидва дні ішли один за одним, освітлювані, перший – червоним, а другий - синім сонцями, і аж по тому, коли обидві світила ховалися за тутешній обрій, їх змінювала безмісячна ніч. Місяця у планети не було, і тільки зорі, чужі зорі з чужими візерунками сузір’їв мерехтіли у темряві".
Щось мені ті два сонця нагадали "Солярис", а самі "герої" "Важко бути богом" Стругацьких, та то пусте, бо автор доводить, що богом бути зовсім не важко і навіть прикольно.
Герої картонні і дуже схожі між собою, це навіть не типи, а взагалі щось неживе. Ще хотіла запитати про поведінку одного героя, з якої я довго сміялася:
"Перший контакт !- загорлав Вадим, вхопив рукавиці й контейнер для збору аналізів і, вже не вдягаючи скафандра, бо ж повітря було таким, як і на Землі, прожогом вискочив із корабля, ледве дочекавшись, доки відчиняться двері шлюзу".
Розумію, Перший контакт – це надзвичайна подія, що стала буденною для фантастики, але цей Вадим, вибачте, хворий на голову? Навіть якщо планети придатна для дихання, астронавти не знають, які там є мікроби і віруси. А Ви свого героя ледь не босоніж по зеленій травичці пустили. Ганьба, авторе, настільки не розумітися у фантастиці.
Є в тексті і загадка, що розв’язується повністю в традиціях радянської фантастики:
"- Отже волохаті кульки є просто датчиками.
- Датчиками чого?
- Усього: вологості , тиску, температури повітря. Крім того вони вочевидь працюють іще і як відеокамери спостереження.
- Не може бути такого.
- Може. Їх створили. У кораблі вони не помирали, а просто зупинялися, позбавлені джерела енергії. Поки ми вивчали їх, вони вивчали нас. І передавали інформацію.
- Комахам ?- Андрій зацікавлено перекинувся горілиць.
- Близько, але не те. Комахи здійснюють технічне обслуговування кульок: ремонт, змащування, профілактика і таке інше.
- То для кого ж таки???
Вадим вів далі:
- Уяви собі на що перетвориться наша планета, за умови відсутності людей.
- Пустка. Величезний цвинтар.
- Приблизно так. Великий Дух, що створив той світ вже давно помер. А разом із ним вочевидь померли і боги, яких він створив, і боги, для яких попередні були богами, і так далі. Залишилися тільки останні створіння, для яких богами стали ті, що створили їх, ті, що залишили свої сліди, ті, яких пам’ятають, яких славлять, яким моляться і приносять жертви.
- Стежки.
- Ми їхні боги Андрію. Ахоч не ми, а ті, можливо, схожі на нас істоти, котрі колись жили там.
- Що ж з ними сталося? І чому кульки звалили тебе й напали на корабель?
- У первісних племен існував звичай убивати вождя, котрий вважався уособленням бога на Землі, коли він ставав нездатним виконувати свої обов’язки. Можливо це пояснює зникнення останніх богів і появу стежок".
Я навмисно навела цей уривок, бо то є логічна кульмінація усього твору і найвищий злет ідеї, хоча стандартної і, як на мене, загубленої, бо можна було зробити з оповідання дійсно цікавий твір: чужі планети – то скарбниця для автора, що хоче розкрити свою ідею.
І ще хотіла вказати на момент про "убивство бога". Якщо використовуєте міфологію, то ознайомтесь, будь ласка, хоча б з міфами, я вже не кажу про теорію міфу, бо те, що Ви пишете, є звичайнісінькою підміною.
І на останок, якщо пишете образи людей, то вони мають говорити як люди, а не як машини. Хоча радянська фантастика виводила саме такий тип героя без емоцій, без особистості і без мови.
Щиро бажаю Вам розлучитися з радянськими фантастичними штампами.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.050524950027466 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати