Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Дух музики

(Рецензія на твір: Концерт., автор: Олександр)

Симпатична мініатюрка, але таке враження, що сконструйована, а не прожита.
Деякі моменти я вгадувала майже на рівні фраз. Наприклад:
"Імені композитора не було (звісно, що таке має бути витвором невідомого), і на шматку намальованого від руки нотного стану (і це теж зрозуміло) збереглися тільки розмір твору і знаки тональності. Над заголовком «Концерт» знаходився епіграф: «Присвячується Концерту - духу музики», і була намальована монограма, у вигляді переплетених між собою літер «К», «О», «Т», що нагадувала собою музичний ключ (звісно, що це не буде розкрито). Під заголовком від руки були дописані декілька рядків на латині: «Опівночі ця мелодія розбудить Концерт. Знайди його і він покаже тобі вічну музику.» (я просто чекала на ці слова, зрозуміло, що музика буде не просто особлива, а "вічна").
А оцей момент мені вже сподобався, його відчуваєш, хоча і не поринаєш: "Зненацька, десь на підсвідомому рівні, я відчув потилицею невеликий протяг. Він виник десь позаду, на балконі, у ложах, і це вже був не протяг, а слабкий вітерець, що поступово посилювався. З-під крісел, із напівтемряви лож та балкону, він прямував до сцени, розгойдував люстру, грався дверима, гасив блимаючі вогники свічок, зоставляючи за собою хвостики диму. У дзюркотіння мелодії почало вплітатися тихе свистіння, що створювалося сим вітром, коли той пролітав порожніми проходами і проміжками між рядами крісел. Зала вже повністю занурилася у темряву, і тільки дивом залишалася горіти свічка, що стояла на столику біля комп’ютера".
Ще один момент, який мене покоробив своєю технічністю і не справжністю: "І не знаю напевне, чи ця мелодія була авторським замислом, чи це дійсно був Його голос, котрий, як я вже потім дізнався, якимось чином трансформувався у мерехтіння слів на екрані комп’ютера.
- Я тут. У цьому залі. Навіщо ти розбудив мене?
Чоловік дивився на екран і говорив у мікрофон:
- Ти можеш відкрити мені секрет вічної музики?
На моніторі продовжували з’являтися слова:
- Ти знайшов мене і збудив. Ніякого секрету не існує. Вже. Прощавай.
- Але, Концерт, ти нічого не сказав!
Чоловік розчаровано сів на підлогу просто посеред сцени, опустив голову на груди і завмер".
По-перше, те, що людина помре, стає зрозуміло ще в перших абзацах твору (навіть не цього фрагменту), а, по-друге, це дух (хоч і злий, якщо через нього вмирає людина), а не Штучний Інтелект. Музика має голос, їй не потрібні слова, особливо надруковані на екрані комп’ютера.
Ще: "Це все. Ні пожежникам, ні міліції, ні швидкій допомозі, коли вони таки прибули, роботи вже не знайшлося (о, я цього чекала, стандартний прийом).
Мені ніхто не повірив (хто б сумнівався). Синтезатор згорів від короткого замикання, текст на екрані міг бути надрукований ким завгодно. Людина, що сиділа посеред сцени зі щасливою посмішкою на губах померла майже від нічого. У неї просто зупинилося серце" (шкода, але теж передбачуване до жалю).
А далі мені стало дуже сумно. Рядки, які я наведу, просто волають про те, щоб їхній потенціал розкрили: "Проте знаю, що вже майже два роки у цьому залі не проходять концерти, з тієї простої причини, що будь-який інструмент знаходячись тут абсолютно перестає звучати і тримати лад. Дехто вважає, що це відбувається через підвищену вологість. Проте, мені здається, що Концерт назавжди покинув цю домівку. І ця зала вже півроку, як стоїть замкнена, щоби ніколи не відчинитися" (це сюжет для повісті, якщо не для роману).
І другий фрагмент: "І ще. Буваючи на концертах, я завжди намагаюся сісти якнайдалі від сцени. Там, у майже цілковитій темряві я нерідко відчуваю поряд із собою присутність чогось великого, живого й нематеріального. За маленькими протягами, за непомітними рухами тіней я впізнаю Його і подумки промовляю: «Добрий вечір, Концерт!»
Але чому Концерт спілкується (а відповідь відчувається) саме з цим героєм? Ви відповідь на це запитання знаєте?
Одним словом, для мене залишилася незрозумілою ідея твору, хоча я чітко бачу його нереалізований потенціал. Та я припускаю, що автор просто написав маленьку симпатичну історію, не відчувши її до кінця.
В принципі, мініатюра є досить непоганою.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.040134906768799 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати