Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Тема вирішення самотності

(Рецензія на твір: Потреба, автор: Ковальчук Вова)

Тема вирішення самотності (цебто потреби) художника слова ачи то полотна за рахунок присутності легкої діви в історії літератури не нова. З Вашого вірша, як собі дозволю здогадуватися, має випливати щось таке надсерйозне, принаймні серйозна лірика. Проте, натомість такої мені чомусь - лише місцями, але таки вимальовується комічна сентиментальність. Ні, не кажу, що у вірші бракує гарних образних знахідок типу "Коли вечір нагадуватиме відкриту пащу дракона / Випускаючи вогонь світлами вікон". і т.д., але.. але далі іде особливо після "під´йомного крану" (розумію - це якась метафора чогось) та "місяця" багатослівність типу "якого вже давно ніхто не бачив".. Хто кого чи що вже давно не бачив? Далі трохи незрозумілим є значення "Панчохах що розривають тобі легені / Мов очі покійника" - себто, як панчохи можуть розривати очі покійника? Мабуть, щось тут і справді не розумію. Ну, і, як на мене, мабуть найкомічніше звучить ось це: "Я подивлюсь кудись не в очі /І скажу.. !" - о, як гордо! (і куди це лишень ліргерой так мрійливо задививсь ?)

А якщо загалом, і якщо автор не ображатиметься на мої дошкульні зауваження, можу додати, що вірш цілком ліричний настрій таки має і що має багато цікавих і живих образів, от трішки би їх підчистити і дошліфувати. Отже, мені сподобалося. Цілі автором було досягнуто. :)

Дякую за увагу.

З повагою,

Віка Йіхова

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.039465188980103 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати