Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51564
Рецензій:	96013

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Лише сьогодні

(Рецензія на твір: Дони Кіхоти і вітряки або символи нашого життя , автор: Наталка Воля)

повернувся з Дніпропетровська, де віднедавна замешкали мої діти. «Ми захоплені, нам так подобається українська мова!» - звірялись мені в церкві куди ходять мої діти і внуки. Одна біда - нам нею ні з ким розмовляти. Приїжджали б до нас частіше, з певністю мовна ситуація у нас змінилась би...» Вірю, що це й справді так – усього рік працювала донька директором недільної християнської школи у Києві, і усі – учителі й учні заговорили українською, без жодних спонук, тому, що подобалось...
Про політику. Тих питань у свята ніхто не торкався. Але здивувало мене, що ні кондуктор трамваю, ані пасажири, коли запитав де у них тут Міська рада не могли відповісти, я, звісно ж, дивувався...
-Зачем нам ето? - в свою чергу відповідали присутні... Уже скільки поколінь українці звикли "не помічати" свою владу. Завше вона для них чужа, та й усі нинішні протестнні акції зводяться до одного: "Не заважайте, не рухайте нас!".
З повагою,
Ю.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.039165019989014 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати