Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51558
Рецензій: 96010

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Пропусти один удар і тебе битимуть знову.

(Рецензія на твір: Чому я оголосив бойкот російській літературі, автор: Діма Княжич)

© Андрій Ворон, 09-12-2011
Не мої слова. Їм скоро три тисячі років. Але актуальні вони протягом всієї історії людства. Бо ще не народилися Рому і Рем як правителі світу знали що: «той хто бажає миру починає війну». Як це стосується нас? Безпосередньо. Сьогоденні українці це нація ганчірок та серветок. У них шмаркаються ними витирають ноги. Ними користуються але аж ніяк не поважають. Вони руйнують українські пам’ятники – нічого утремось. Вони сміються з голодомору – ну що ж буває. Вони паплюжать нашу історію – ну ми краще не помітимо.
То яке місце у світі можуть займати такі істоти. Правильно жодного – бо своє місце під сонцем треба захищати. Хижо. Агресивно. Інакше воно належить не нам а комусь іще. Так було, є, і так буде. Так заповів Творець ще до того як сів за чернетки людських душ.

Але, от же ш це трикляте Але.
Відмовитись від російської літератури легко. Все одно сьогодні вона нічого цікавого не виготовляє. Але відмовитись від російськомовної буде важко. Чому? Бо україномовної ще не існує у природі. З’явиться вона, за ласки Богів, років через п’ять. Простий приклад – мені потрібно дві три книги на місць. Та за час існування України світ побачили, добре якщо десяток.(Звісно ж це смак одного конкретного читача …) Це не мало це пусте місце. Тому української літератури ще немає в природі. Сподіваюся ми будемо тими хто змінить це.
Звісно можна скористатися істиною з кам’яної доби: «Стався до інших так як бажаєш аби ставилися до тебе» - золоті слова і прекрасний принцип. Тому що ж заважає нам відмовитися від розуміння російської? Чому нам соромно розмовляти українською? Зрештою ми себе в дома! Якщо ваш співбесідник не розуміє української то чого він взагалі приперся до нас додому? Це і його дім теж? Так тим більше! В нас двомовна країна. Вважаєш що тебе, російськомовного, мають розуміти всі, прекрасно. А тепер вчися розуміти україномовних. Не вмієш? Ну вибач я москальського діалекту не розумію. Крапка.
Але це не вирішення проблеми. Це захист своєї території. І немає тут нічого поганого. Чи вважаєте що гопникам на вулиці треба віддавати гроші, а не бити морду? Головне при цьому самим не перетворитись на таких хуліганів – все має бути гармоніним.
А от вирішенням проблеми ми тут з вами і займаємось. Ми формуємо завтрашню українську мову і завтрашню українську літературу. І немає тут патетики чи пафосу. Бо «…як паросль виноградної лози плекаєте мову, пильно і ненастанно паліть бур’ян…» це саме про нас. Ми відповідь і справжнє рішення. Ми маємо створити завтрашню українську літературу. Я можу читати сучасну літературу мовою оригіналу(англійською) і вчу іспанську. Але від російськомовної я відмовлятися не збираюся. Бо чим більше читаєш тим краще пишеш. І якби я знав лише російську то читав би їх книжки вперто і наполегливо. Бо перш ніж творити власноруч варто подивитись як це роблять та робили інші.
Тому натхнення всім нам. І до зброї шановне товариство, від нас залежить завтра.
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.047127962112427 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати