Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51563
Рецензій:	96011

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Что дєлать і кто віноват?

(Рецензія на твір: Письменники – не читачі. А чи письменники?.., автор: Наталія Дев’ятко)

Власне, попри числені розмови по усіляких навколо літературних форумах про мережеву літературу, її особливості, а також квазінаукові і порожнисті жонглювання малозрозумілими термінами, така стаття колись мусила з’явитися.
Особливо на тлі не вельми оптимістичного редакторського допису пані Мирослави.
Адже інертність навіює песимістичні думки про те, що це велика трясовина, в якій зникає як добре, так і погане. Ми граємось тут в літературу, і чи дограємось до чогось непересічного - залежить лише від вас. Ну від мене трохи. Або всі будуть грати нас.
Перше, що хочу зауважити – обсяг авторського трафіку річ особиста. Не можна вимагати видавати на гора за місяць якусь кількість творів. У кожного із нас є чималий цвинар недописаних і відкладених, закинутих та просто знищених текстів (навіть сам Гоголь спалив другу частину «Мертвих душ», :)). А історична проза, напр., вимагає тривалої підготовки і вивіряння.
Велику форму публікувати тут немає жодного резону. Навіть текст на 5тис. слів читають і рецензують неохоче, а якщо автор початківець і невідомий гаківській громаді, то має дуже великі шанси бути непрочитаним. Пік рецензованості припадає на тексти від 500 до 1000 слів. Це і є т.з. «мережений» формат. На папері таке можна видати хіба своїм коштом, видавці косо дивляться навіть на збірки повноформатних новел чи оповідань.
Тобто, без вивертів і прямо – мережева література є маргінальною і у найближчий час особливої ролі у літпроцесі не відіграватиме. У неї особлива ніша – скоротати вільні від роботи хвилин у офісі, коли поряд немає шефа. (зверніть увагу - найбільше рецензій з’являється з 12 до 14год - це час обідньої перерви, :)).
Із критикою у нас трохи краще ніж у колег з інших сайтів, але нажаль…
Наші критики надто ведуться на примітивні провокації, тоді як поряд майже непоміченими пропливають вартісні речі. Два чудових вірші Ксенки отримали по одному відгуку і щезли десь у таківському потойбіччі де ніхто вже не читатиме, тоді як поетичне братство жваво обговорювало дешевку від Ляни Килимник. Давайте не звертати уваги на те, що її не заслуговує і не заохочувати до провокацій такого штибу. (Те саме стосується і згаданих Наталкою «10-ти заповідей»). Ще зауважу ізольованість одну від одної поетичної і прозової тусовок. Якщо ми не цікаві один одному – що казати про такий страшний і жахливий сучліт?
Наприкінці – авторці респект за проведену велику роботу. Як не прикро, більшість висновків у цій емоційній статті видаються мені вірними, :( .

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.040348052978516 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати