Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Ви повісили-таки мишаню ; це добре

(Рецензія на твір: Надто несправедливий Бог., автор: Did)

Мушу похвалити автора : твір, незважаючи на русизми, вийшов пречудовий.

Знаєте, як казав Владімір ільїч, є русизми і є русизми.
Де в чому я згоден із тими критиками, котрі кажуть , що тут багато русизмів ; я би ще додав, що не вистачає у багатьох місцях розділових знаків ;
Але я також згідний і з позицією Діда щодо обмеженого вживання русизмів, якщо це адекватно ситуації, котра описується у творі.

Бачте, я також дуже часто вживаю русизми, бо доводиться описувати відповідних персонажів ; але ж іноді я перестраховуюся, вживаю десь поруч , за кілька речень, вірне слово, щоб згладити ситуацію. Це мій винахід, моє ноу-хау, будь-ласка, користуйтеся. Твір треба написати таким чином, щоб не дати критикам жодного шансу звинуватити автора у поганій орфографії та слабкій лексиці.

Проте загалом твір дуже непоганий , я би навіть сказав - на грані геніальності. Звичайно, те , що описав Дід, під місяцем не нове. Таких подібних історій і сюжетів - море. Взяти хоча б фільм "Одного разу в Америці" : герої фільму зростають, мужнішають, протягом фільму відбуваються перетворення їхніх характерів, кілька разів відбувається зміна декорацій і т.п.

Я не хочу сказати , що це оповідання - плагіат, зовсім ні. Життєва історія досить конкретна і оригінальна, не перелицьована з чогось російського чи американського ; це дуже добре ; всюди відчувається наша радянсько-українська дійсність, наш колорит. Дуже висока правдоподібність ; як зазначив один із рецензентів - ВІРЮ , вірю, що таке могло бути, і , мабуть, було ; таку історію можна було почути в поїзді чи іншому транспорті , або десь у зимовій Ялті чи Алушті за столиком ресторану...

Що стосується напруги, інтриги - усе є, усе на місці. Незважаючи на те, що твір досить довгий, читається легко і невимушено ; навіть відсутність ком чи наявність русизмів мене під час читання зовсім не дратували .

Що мені особливо сподобалося - автор поставив читачам так звану ( як кажуть у нашій 1й гімназій в Черкасах) "пасточку" ; не знаю, свідомо чи несвідомо, але пасточка є, і у неї потрапило принаймні два рецензенти. Не думаю, що мені слід тут пояснювати, що це за пасточка, бо тоді іншим читачам буде не так цікаво ;
Тому просто зайвий раз похвалю автора ; а щодо "пасточки", то якщо треба буде написати більш серйозну рецензію в діджіром-2, - я з радістю.

Назва оповідання ( мікророману) , НМД, вдала і відповідає моїм уявленням про те, як потрібно обзивати твори.

Шановний Діду, хотів би ще раз звернути вашу увагу, що цей твір, на відміну від "Мишані", дуже хороший, а "Мишаня" не варта і того, щоб про неї зайвий раз згадувати ; і тому дуже добре, що у цьому творі ви повісили "Мишаню" на пам"ятник Леніну ; це достойна парочка !!!

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.04082179069519 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати