Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51586
Рецензій:	96021

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Суд з минулого (раджу прочитати)

(Рецензія на твір: Останній бойовик, автор: Камаєв Юрій Статус: *Історик*)

В цьому Вашому творі вже нема такої яскравої містики, але емоцій там не менше, ніж в тому, що я вже прочитала. Ви, Юрій, відрізняєтесь від більшості саме ставленням до почуттів, на які багато хто не зважає, думаючи, що почуття не суттєві і не потрібні для викладу ідеї. Ті ж почуття, які змальовуєте Ви, дістають до самого серця, коли раптом не вистачає повітря для подиху. Ці миті без повітря були і в інших Ваших творах, але і тут їх достатньо.
Майже непомітно Ви ведете читача текстом, і реальне життя читача, світ, що нас оточує насправді, вплітається в текст. Важко пояснити, як це відбувається, але такі слова, наприклад, я сприйняла вже не в контексті оповідання, а в контексті дійсності:
"Я теж знаю закони конспірації. Але „Слово” давно вже не орган Головного Проводу, це просто газета. Ти, друже Молот – як снаряд, що пролежав з часів війни і вибухнув вже тепер, без будь-яких причин. Зараз інший час – барвистий, рекламний, слова тепер мало що важать. Наприклад, те, що тоді вважалося зрадою тепер називають компромісом, що тоді вважали брехню – тепер називають рекламою. А ти прийшов з іншої - простої і зрозумілої чорно-білої епохи, часу вождів і героїв. Зараз доба так званих загальнолюдських, гуманних цінностей. Тепер боротися за справедливість пістолетом і гранатою – дикість. Навіть ірландці склали зброю і стали звичайною нудною парламентською партією. Ти цього, вочевидь, не зрозумів, - відповів зв’язковий.
- Зрада – це завжди зрада. Невже люди до цього звикли?"
І я погодилась з героєм, кивнувши, і замислилась, бо чорний і білий – єдині кольори, яких не існує в природі, існують лише відтінки.
Оповідання пронизливе і справжнє. Мені воно сподобалось. Герої живі і дуже суперечливі, а таємниця, ким є зв’язковий, так і залишилася для мене нерозгаданою, але це несуттєво. Я торкнулася її, так, але іти далі не хочу, не треба цього робити. Зв’язковий сприймається як вища сила, навіть не як спогад.
Сподобалось мені також, як Ви поєднали часові і сюжетні лінії.
Дякую за сильне оповідання, яке запам’ятовується і залишається в серці.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.039641857147217 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати