Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51558
Рецензій: 96010

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Імпортна казка

(Рецензія на твір: Прокляття герцогині, автор: Narechena_vitry)

© Наталія Дев’ятко, 27-03-2007
Я дуже люблю казки, але коли казку намагаються перетворити на стандарт, хай і несвідомо, мене це дратує. Казка – то чарівна історія з пригодами, а не набором штампів.
До чого я це кажу? А до того, що "набір штампів" напряму стосується казки "Прокляття герцогині".
Починається казка абсолютно стандартно, в традиціях закордонних казок: "В одному з Ірландських міст, в місті Белфасті, жив герцог, якого всі дуже любили, шанували і ставилися до нього зі всією щирістю. Його звали Ромуальдо. Жив Ромуальдо в великому замку над озером, сповненому таємничості і прихованого зла. Белфестський замок переходив у спадок від батька до сина, від сина до онука, але обов’язково замок мав перейти від мужчини до мужчини, такий вже його закон. Ходили навіть слухи, що на замку лежить прокляття і, що кожне покоління, добровільно чи примусово, повинне було приносити йому жертву, тобто хтось один з нащадків повинен був померти. Найгірше в домі приживалися дівчата та жінки, саме тому будинок переходив в спадок до чоловіків."
Стандарт: герцог, родинний замок, на який накладено страшне прокляття (такий собі замок з примарами). Причому ми так і не дізнаємось, за що було покарано рід герцога. Але автор пише звичайну казку, тому вважається, що подібні пояснення в цьому жанрі не потрібні.
Сам герцог нівроку, і добрий дуже, молодий: "Герцог Ромуальдо був ще зовсім молодим, коли йому довелося одружитися, тому що його батьки померли від дифтерії, коли вирушили на допомогу хворим дітям в Африку. Йому на той час було лише вісімнадцять років". І дружину собі взяв молодесеньку: "Судженою герцога Ромуальдо стала зовсім юна дочка французького посла в Ірландії, шістнадцятирічна Елізабет."
Чому я наводжу ці цитати? А тому, що в тексті твору більше про цих героїв (особливо про їхній внутрішній світ) ітися не буде, це і все, що нам розкаже автор, до того ж емоційні реакції героїв також відсутні. Герої тьмяні і неживі, їм зовсім не співпереживаєш.

І все було б гаразд, якби у герцогині не народилася мертва дитина, а сама герцогиня не почала божеволіти. Не треба і казати, що емоційно ці події не підкріплені. Навпаки, автор пише: "Жінка не усвідомлювала нічого, просто вона покладала великі надії на цю дитину, а тут таке велике горе". Жінка, що втратила дитину, просто не може думати таким чином.

Ще одна героїня твору – відьма. Також стандартний і неживий образ з нерозкритим потенціалом. Ось як її змальовує автор: "Страшна при – страшна, а яка стара і зла. Років під триста певне їй. Її вже й вогнем і сокирою, а вона каже : “Мені ніщо нестрашне. Не заберусь і все”. "Всю в рубцях і шрамах, як начеб то саме пекло вже пройшла".
Відьма має дуже велику силу, але, авторе, хіба не можна було відступити від настільки штампованого зображення відьми?

Далі ще штамповані, не підкріплені емоціями моменти.
"Герцог вирішив, якщо жодна добра сила: лікарі, цілителі і знахарі, не змогли допомогти його дружині, значить їй допоможе чорна магія. Та він ще тоді не знав у що вплутується, навіть не думав, що відьма не дасть себе в обіду".
Зайві пояснення і надто стандартно.

"- Бачу добре ти тут оселилася, гарно живеш, на широку ногу. Відбираєш у людей ... Ну та добре не моє це діло. Я тут до тебе по другій справі прийшов. Біда в мене, жінка хвора...
- Я знаю чого ти прийшов і що тобі треба. Я ж відьма, яка не яка".
Фрази "живеш на широку ногу" або "я ж відьма, яка не яка" просто смішні в цьому тексті. Відьма сильна, вона про це знає, а герцоги так не розмовляють. І його реакція неправдоподібна.

"- Ну, ну досить, - сказав Ромуальдо, і продовжив подивившись на стару:- Бачу ти кваліфікована особа".
"Кваліфікована особа"? Це каже герцог у казці?

"- Я звісно не Бог, ну та і не диявол, та багато чого можу".
Банально.

"- Ні гроші мені ні до чого, а коштовностей я маю цілу скриню сама. Але я піду тобі на зустріч. Я бачу ти дуже схвильований, та й всі ми люди...
- Не тягни кота за хвіст, кажи скоріше, що хочеш?"
Знову банально. І фраза про кота у вустах герцога не властива нормальним казкам.

"У вечорі на дворі здійнявся сильний вітер, почалася гроза. Давно вже не було такої непогоди. Особливо на неї реагувала герцогиня".
А по-людськи? Без "реагувала"?

"В одну мить, як повз дощі, вітри і блискавиці зробився коридор, від того селища, де оселилася відьма, і аж до входу в замок герцога. По цьому коридорі, якого не чіпала погода їхала карета, вся обшита золотом. Цю карету несли білосніжні коні, копита і гриви, яких були також золотими. В середині карети сиділа відьма".
Цей момент мене здивував. По-перше, перетворення відьми не обумовлене, по-друге, мені це нагадало зовсім інші казки.

"Як бачиш мені підвладна навіть погода і до речі я маю все чого душа побажає. Ну добре веди мене до своєї дружини, а то щось втомили мене ці поїздки".
Тут я гірко розсміялася. Ще один автор, який наївно вважає, що влада над погодою – найсильніші чари. Смішна також "втома" відьми – то є зайві спецефекти.

"Коли герцог з відьмою проходили по старому замку, все притихало, що навіть миші поховалися по кутках замку, тому що вони відчували велику нестримну і навіть небезпечну силу, яку випромінювало тіло відьми".
Не думаю, що тут доречно вживати слово "тіло". Ця сила не в тілі.
До того ж, нема конфлікту між замком і відьмою, а має бути, бо її рід наклав прокляття на замок, а вона намагається врятувати герцогиню, відібрати здобич замку. І знову запитаю, нащо відьма так покарала графський рід? Невже тільки через те, що так захотів автор?

"Чим же замок не злюбив власників жіночого роду ? Тут не обійшлось без магії".
Зрозуміло, що "тут не обійшлося без магії". Авторе, Ви не вірите у те, про що пишете.

А тепер щодо сцени зі "спаленням". Граф реагує на звістку про пожежу надто мляво і неправдоподібно: "Запрягай коней . Бери ще трьох людей, поїдемо подивимося".

Так само неправдоподібне "схоплення відьми": "Біля хати, в якій жила відьма, товпилися чоловіки, четверо з яких витягувало відьму з хати, за ноги, за руки тягли, як шмату. Жінка була дуже сонна і тому не зовсім розуміла, що з нею коїться. Її вивели на майдан і сказали, щоб та молилася, а інакше спалять і край. Вона почала голосно реготати. Чоловіки підтягнули відьму до стовпа і почали прив’язувати . Не зразу герцог зрозумів, що жінку, яка вилікувала його дружину, хочуть спалити, але коли врешті зрозумів закричав".
Не треба забувати, що це динамічна сцена, по-перше, а по-друге, що люди поводять себе в екстремальних ситуаціях зовсім не так, як в звичайних.

Накладення нового прокляття непогане. Але знову воно здається мені не справжніми чарами, а спецефектом.

Ще помилка:
"Рівно о дванадцять нуль – нуль, дівчина вийшла з кімнати і пішла в бібліотеку".
В казках так час не вказують.

Ще неправдоподібна реакція, але тепер чоловіка молодої героїні і мовна незугарність - "діло не чекатиме":
"- Навіщо зараз йти туди ? Що не можна було цього зробити завтра вранці ?
- Ні. Діло не чикатиме. Поглянь ще сьогодні в день я милувалася статуями герцогині і її дітей, а зараз статуй немає".

"- Тепер я зрозуміла. Ми ось цим же кинджалом маємо зробити розрізи і з’єднати руки.
- І це ми маємо зробити, коли годинник буде бити дванадцять. Сьогодні вночі, тому що сьогодні рівно сто років, від тоді, як моя бабуся наклала прокляття, інакше прийдеться чикати ще сто років".
Штамповане і зайве. Покажіть, а не розкажіть. Молодих героїнь, до речі, я теж не бачу живими.

І ще одна динамічна сцена, написана не в потрібному ритмі, коли знімається прокляття. Я навіть її зараз вже не пам’ятаю, настільки вона через невірний ритм нежива.

Погана мова: багато русизмів і російськомовних конструкцій, а також звичайних помилок. Будь ласка, вичитайте текст.

Це могла б бути гарна казка, але мені вона під час читання нагадувала імпортний американський мультик про Ірландію. А до американських мультиків такого роду я ставлюся дуже погано.

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.046193838119507 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати