Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51553
Рецензій:	96005

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Зустріч зі Смертю

(Рецензія на твір: 68 днів, автор: Петрик П*яточкін)

"Дурня, дурня, дурня, це все дурня," - оце ви гарно сказали.

Однією з улюблених тем молодих авторів є смерть. Навіть не смерть, а Смерть. Це дуже цікаво, бо здається, що молода людина, повна життя, мала б не гукати смерть, а, наприклад, стверджувати силу життя чи намагатися зрозуміти, чим смерть є насправді.
Але дійсно оригінального і правдивого (емоційно правдивого) твору, де б була вирішена проблема смерті, майже не зустрінеш. Натомість автори намагаються надати своєму твору про Смерть незвичайної форми. Що ж ми бачимо в творі "68 днів"? Ту саму фальшиву незвичайність.

"... фігура була чоловічої статі (а інакше і бути не могло), в довгому розстебнутому плащі з капюшоном, що накривав лоб і очі, старого типу гвинтівка, яку незнайомець тримав лівою рукою через плече і мачете, старий іржавий мачете, який все ж блиснув добре заточеним лезом під потоком світла". І це ще не все: "Фігура стрибала, вона переміщалась в просторі, ламаючи всі закони тяжіння, тертя повітря і всієї фізики, взагалі" (справжній коник-стрибунець, а не Смерть).
А як же інакше? Якщо Смерть, то обов’язково чоловічої статі, і косу треба змінити на щось не звичайненьке... старий іржавий мачете, наприклад.

На тому знахідки автора, хай і такого гатунку, на мій погляд, закінчуються. Текст схожий на комп’ютерну гру, де герой, а разом з ним і автор, і читач не відчувають жодних почуттів. Навіть описи нагадують усім відомі бродилки-убивалки: "Колона світла з одинокої ледве живої лампочки на метало-бетонному стовпі була єдиним порятунком від всюдисущої нічної темряви. Саме до цього рятувального острівця потоку квантів (а в простонародді – світла) я і прямував" (майже Doom). Я вже мовчу про мову автора: нащо там кванти або таке "сітківка мого ока ледве встигла сфотографувати причуду"? Ви не вмієте писати по-людськи чи намагаєтесь виділитися хоча за рахунок таких конструкцій, якщо твір загалом вторинний?
Окремої розмови варті діалоги у думках. Це суцільний набор штампів: "Ви, люди, завжди ставите багато запитань. Не легше просто зникнути або, як ви кажете – вмерти? І хіба ти вже не здогадався хто я? І куди кличу? І чому тобі нема чого тут більше робити? Бо якщо ти знаєш хто я, тоді ясно куди я кличу. А якщо ти знаєш куди я кличу, то ти знаєш чому в тебе не залишається справ тут… в Житті". Після такої "проповіді" з боку Смерті взагалі не хочеться читати далі. Коли ж Смерть сказала таке: "Ходи. Ми і так заговорилися", я від сміху ледь не сповзла зі стільця. Ви хоч усвідомлюєте, авторе, що Смерть (в жодній зі своїх подоб) не могла такого сказати?
Є в цьому творі і герої зі стандартного геймерського набору, наприклад дуже розумний старий, який все про все знає, і супергерой, який має надзвичайний дар (безсмертя – для геймера просто необхідно, можна не зберігати гру), і вірна проста дівчина героя, і жертви, чия кров – розлита фарба (це я про епізод з потягом, де через супергероя гинуть сотні людей – 351 особа, саме особа, а не жива людина, а герою і автору на те плювати – яке диво не зробить приємна розмова і кава з коньяком).
Є і філософія: "А про що ще можна думати, як не про життя і смерть. Ні, не смерть, а Смерть. Саме так. З великої букви. Бо смерть сильніша за життя. Що таке життя? Короткий спалах сірника, а Смерть – це пітьма, яку той спалах сірника ніколи не подолає. Навіть мільярди життів /сірникових спалахів/ не подолають пітьми Смерті. Значить Смерть – сила. А виграє сильніший".

Я б могла ще довго прискіпуватись до цього твору, але закінчу відгук Вашими же словами: "Речі потрібно розуміти, а не називати. А то ви даєте назву, а самі не розумієте суті предмету".
Спробуйте написати щось серцем, а не розумом. Кажуть, що великі філософи вимерли ще у минулому тисячолітті.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.030271053314209 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати