Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51563
Рецензій:	96011

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Так плескотять хвилі жаху

(Рецензія на твір: Недоречність, автор: М. Р.)

Дійсно, не можу не погодитись, нагадує, дуже нагадує японські фільми жахів. Але, так само, як і ці фільми, бере за душу, сипле мороком і морозом. Хочете налякатися? Читайте. Сумно і нудно стало? Читайте. Надто весело? Прочитайте, щоб позбутися хвороби веселощів. Одужання гарантоване.
"Насправді ми давно вже мертві, просто ще ніхто не здогадався нас поховати."
Мені важко говорити, на кого розрахований цей твір, для чого написаний і взагалі про що він. Це криве дзеркало, розбите, в якому кожний віднайде свої асоціації і свій жах, але від того хвилі його не втратять силу, ударивши по берегу свідомості, прошурхотівши камінцями несвідомого. А сам текст, як закляття.
"Ми хотіли б позбутися здатності бачити, але не змогли. Ми не вміємо заплющувати очі. І ми не спимо. Бо все це і так відбувається уві сні".
Чорне, і від того ще більш прикольне.
Ти незнайомий з цими істотами, та ти їх знаєш, бо вони знають тебе. Ти не відчуваєш їхню присутність, та вони тут, як "10 друзів, що завжди поряд". Хто вигадує такі збочені реклами?
"Ми зливаємося зі стінами. Й із асфальтом. З вечірнім небом. Ми танемо в тумані. Але нас чомусь помічають."
Але розумієш, що і та реклама - частина цього тексту, як у справжньому фільмі жахів, який згадуєш одночасно і повністю, а не послідовно, який миттєво стає частиною твого життя.
"Якщо ти дихаєш – це ще нічого не гарантує. Якщо в тебе б’ється серце – це ще не ознака життя. І навіть якщо ти ще щось відчуваєш... це може бути просто посмертний рефлекс."
І ти потрапляєш у зачароване коло жаху, з якого не вибратися. А хто тобі винен? Міг не читати. Вибір був завжди. Був.
"Ви ніколи не будете певні, тут ми чи ні. Ви помітите щось краєм ока, але не наважитися повернути голови. Ви відчуєте, як всередині, в районі діафрагми, наче ворухнулося щось холодне. Це він і є. Дотик недоречності."
І ніхто Вам не винен, що Ви, дурні люди, отруїлися тим, що тут написане.

Хай пробачить мене автор за таку замальовку, але так набагато легше передати відчуття від Вашого твору. І хай пробачить, що не залишаю позначку "раджу прочитати". Такі твори треба знаходити самому, а не за вказівкою.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.026551008224487 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати