Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51565
Рецензій:	96014

Наша кнопка

Код:

Рецензії

тому що вони любили Бажана

(Рецензія на твір: я люблю поезію Жадана, автор: Микола Ільків-Свидницький (Левандівський))

Проблема ідолопоклонства, очевидно, у нас на генетичному рівні. І на рівні героїв нації, і на рівні сучасних політиків. Однак тут треба маленьке уточнення, Миколо. Ти пишеш (і в принципі, це погляд очима сучасної молодої пересічної біомаси:
за що я не люблю українську літературу?
за прагнення до іконопису,
а не живопису...
Біда в тому, що в цьому винна як раз не література, а літературознавство й малоросійське хуторянство. Живописом в нашому красному письменстві хоч греблю гати. Навіть у кінематографі вітчизняному цей живопис прописався завдяки Яновському, Довженку, Стельмаху тощо. І через це (і не тільки через це) наше кіно не може позбутися старих комплексів.
Але сіра українська маса, на жаль, замість того щоб сучасним оком читати класиків (як це робили Стус, Забужко, С.Павличко, М.Коцюбинська), сприймають класичний укрліт крізь іконостас, який дістався нам завдяки спільним зусиллям совкового літературознавства, "Просвіти" та деяких інших ультрарелігійногромадськополітичних сект.
Висновок один: зламати всі стереотипи можемо ми з вами своєю творчістю, як це робили свого часу Зеров, Йогансен, Антонич... Дай Бог, нам крихти їхнього таланту.
Короче, прапор нам в руки. Бо якщо не в руки, то потім він, себто прапор, може опинитися в іншому, більш інтимному місці, а цього, щиро кажучи, при великій повазі до себе, допускати аж ніяк не можна.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.027544021606445 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати