Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51554
Рецензій:	96005

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Псевдоісторичне фентезі

(Рецензія на твір: Волхви, автор: Писарев Олексій)

Є у мене одна мрія, щоб в Україні перестали лаятися словом "фентезі" і зрозуміли нарешті, яким насправді є цей жанр, і чому він подобається читачам.
Але у творі "Волхви" можемо бачити, на мою думку, приклад поганого фентезі, за яке критики і автори шпиняють цілий жанр.
Починаючи з безграмотності самого автора: "Дніпро вирувало" – перша фраза. Не знати, що Дніпро "він", то що тоді можна казати про знання історичної епохи (Київська Русь, чи не так, авторе?). І купа помилок по всьому тексту.
Мені важко коментувати цей твір, але спробую розглянути його з позиції жанру, яким його бачать критики фентезі.
Пункт перший: Штампована мова, яка не відповідає не лише розмовній, але і не можлива в історичному контексті, на який посилається автор.
Є. Наприклад: "А, можливо, так вірив дехто з людей, їм підкорюється природа, і вони можуть змінювати погоду за власним бажанням. Наприклад, примусити небо сяяти блискавками, коли вони прощаються зі своїм лідером, а потім, як вони будуть під надійним захистом будинків, дозволять дощу рясними потоками вдарити по землі." Типовий погляд на чари людини, яка на чарах не розуміється (це загальна проблема для фентезі), слово "лідер" не відповідає епосі.
"А разом з ним по світу розносилось тіло Черна, видатного волхва, що так невчасно залишив цей світ." Нагадує політичну рекламу, а не світосприйняття волхвів, друзів Черна.
І особливо мені сподобалось: "прерогатива начальника охорони".
Пункт другий: Розуміння магії не як світобачення, а як різновид технології, бойової магії.
І це теж бачимо постійно. Ледь не в перших абзацах автор захоплюється "чарівними здібностями волхвів", для прикладу візьмемо ту ж саму цитату: "А, можливо, так вірив дехто з людей, їм підкорюється природа, і вони можуть змінювати погоду за власним бажанням. Наприклад, примусити небо сяяти блискавками, коли вони прощаються зі своїм лідером, а потім, як вони будуть під надійним захистом будинків, дозволять дощу рясними потоками вдарити по землі". Надзвичайні чари – змінювати погоду. Особливо мене насмішило: "так вірив дехто з людей, їм підкорюється природа". Ви уявляєте, що пишете про час, коли люди сприймали природу живою, а волхви не були блазнями, якими Ви їх змалювали?
Про "діяльність волхвів у поході" я вже мовчу.
Пункт третій: Інтриги і купа "впливових" героїв.
Мені важко пояснити це людині, яка не відчуває світ міфічно, але впливовість, як ми її зараз розуміємо, проявлялася в той час у владі дещо інакше, ніж ми звикли. Ця влада походить від внутрішнього, від самої сутності, а не від зовнішніх речей, таких як гроші, зброя чи армія. Тому, наприклад, найкращому з волхвів насправді була непотрібна охорона, тоді він несправжній волхв, я так і не зрозуміла, в чому він "видатний", забагато порожніх, не відчутих Вами слів, авторе. Я взагалі не побачила нічого чарівного у Ваших "волхвах", звичайні інтригани, але інтриги обов’язкові для фентезі. Це стандарт.
Пункт четвертий: Відсутність індивідуальності героїв.
Це теж присутнє. Я так і не змогла розрізнити Ваших волхвів, Ви граєте ними, як картами, наче намальоване різне, а насправді – шматки затертих картонок.
Пункт п’ятий: Велика кількість довгих розмов, які нікуди не ведуть.
Таких розмов не надто багато, але практика показує, що у фенетзі такого гатунку їхня кількість пропорційно зростає з нумерацією розділів.
Пункт шостий: Приниження людей і виділення "потрібних" в ролі "найкращих".
Ще не встигло проявитися в повній мірі. Але в самому тому, що волхви тікають від дощу через портал, беручи з собою воїна, а охоронці "видатного волхва" мокнуть під зливою, відчувається знущання над людьми, які не можуть сховатися від дощу.
Пункт сьомий: Забагато пояснень для нерозумного читача.
Особливо це стосується чарів. Наприклад, я, як читач, особливо як читач фентезі, не потребую пояснень про відкриття порталу чи, особливо, про спілкування у думках. Ви маєте читача за дурня, авторе? Чи так набиваєте зайві авторські аркуші?
Пункт восьмий: Моральна аморальність героїв.
Проявляється тоді, коли між героями і автором нема миру. "Людські жертви принесли" – що за марення. Ви того часу не знаєте? Хто є Ваші волхви, добрі жартівники? Особливо, коли згадати військові походи. Чи це Ви так невдало бажаєте прищепити мораль читачеві?
Пункт дев’ятий: Порушення правил, яке стосується головного героя.
Наявне. Незаконний учень померлого волхва, а насправді його наступник.
Пункт десятий: Цей пункт властивий "слов’янському" фентезі. Вважається, що найкращим часом для розгортання сюжету є Київська Русь перед хрещенням. Ваш твір не виняток.

Не можу сказати, що це всі пункти, але ці я побачила дуже яскраво. Завдяки таким творам, на мою думку, страждає цілий жанр. Як завжди, через стандарт, якого дотримується автор "Волхвів", страждають дійсно цікаві і оригінальні речі.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.039684057235718 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати