Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Ростемо ж ми, гей ...

(Рецензія на твір: Як я училася літати, автор: Tamara Shevchenko)

Звісно, не всі ми :), а ті, хто ще досі літають уві сні. Це перша ознака, що людина ще росте - ну, якщо не у зрості додає, то у мудрості, майстерності...
З великою цікавістю прочитала оповідання, Тамаро. До садочка не ходила, але на возі мріяла проїхатися - конячкою вивозили сміття з дворів на нашій вулиці :) Лелітки літаків у бездонньому небі дитинства - як все точно. як впізнаваємо... А в мене були ще й паровози - з кольоровими стовпами пари над ними, з різними голосами. Стояти на крутосхилі над коліями та й махати потягам, що вистукують тужливо й заманливо - що могло бути краще!
Гадаю, що з таких оповідань могла б бути гарна книжка - мінливі прикмети часу, вічні прикмети дитинства...
Щиро
Галина

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.043201923370361 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати