Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Не знаю, чи

(Рецензія на твір: Дощ, автор: Nina)

вгадую, але є у мене відчуття, що це - вправа. Спроба, яку не назвеш невдалою, але й не іменуєш чимось надзвичайним.
Чесно визнаю, лише "перебігалася" через розлогі описи природи у класиків, розуміючи, що вони виконують лише допоміжну роль у змалюванні життя героїв. Треба створити певний настрій душевних грандіозних вирувань - ось, читачу, отримуй бурю. А погідні описи - для підкреслення краси Ліричної Героїні або декорації босоногого щасливого дитинства. До чого веду? Такі пейзажні замальовки самі собою не вельми вражають - то як авторка авторці пишу, для того, щоби підштовхнути думки, Ніно: що таке текст, які завдання виконує і хто головний у ньому. Завжди і повсюди - людина, хоч би йшлося про інопланетян чи камінь. Читаю Аню Осандко - бачу літо, але в тім літі присутня вона - та, що перебуває в центрі описаного Всесвіту. Як би то не було егоїстично, але читач перш за все воліє бачити людину, подібну до себе істоту, а отже опосередковано - Себе, коханого і улюбленого. Тож навіть описи природи повинні бути настільки особистісними, оригінальними й вражаюче людяними, щоб читач не зміг проминути їх, як щось допоміжне-необов"язкове.
З повагою,
Наталя

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.044798851013184 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати