Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51564
Рецензій:	96013

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Минуще й вічне

(Рецензія на твір: Весняний гін і дрібка моно-но аваре, автор: П.Домаха)

Філософи кажуть, що все на цій Землі - тільки тіні минущого, й не варто їх ловити, чи намагатися затримати. Їхня роль тільки показати, своєю минущістю, існування Незмінного й Вічного. Але саме в цих тінях, в цих прикметах і є головна приваба життя. Як точно ти показав таку принаду в тому заячому гоні...
А в мене за вікном сьогодні - сорочатам час вилітати з гнізда. Зранку скрегочуть батьки, виманюючи їх у одвічну дорогу. Треба бігти у справах, а я все слухаю, дивлюся, хочу не пропустити цієї миті, коли нові птахи полетять над землею - спочатку низенько, тоді навчаться спорхувати на кущик, на верхівки дерев. Поруч - висока будівля наукового інституту. Зазвичай на її даху закінчується сороча наука. Це відбувається з року в рік - щоправда, не завжди випадає спостерігати. І як же тішить, що воно було до нас, є зараз, і буде - має бути! - після нас...
Дякую за чудовий, глибокий твір, Петре.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.027070999145508 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати