Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Скільки мов знаєш

(Рецензія на твір: В пошуках назви, автор: Зіпунов Михайло /ZIPA/)

стільки раз ти людина.

В мене претензії зовсім не до двомовності твору. Справді, ми якось спокійно сприймаємо латину серед українського тексту, вірші Ліни Костенко, в яких один рядок написано польською, а другий українською. Але та ж сама Ліна Костенко лає двомовність в іншому своєму вірші, написаному дещо пізніше. Як Ви вже здогадуєтесь, в ньому йдеться вже не про польсько-українську, а про українсько-російську двомовність.

Між тим, двомовність у нас існувала принаймні з ІХ століття, поряд з простонародною давньоукраїнською мовою вживалася старослов'яньска мова літературних текстів, фахівці лише сперечаються була це диглосія чи білінгвізм, різниці між якими я так і не усвідомив :)
Тобто, варто задуматися - може саме двомовність наша питома риса?

Мені здається, давно пора подорослішати і відноситися до російської так само, як до всіх інших мов, без зайвого роздратування, ревнощів тощо. Не знаю, що там ще нас (і на мене теж) впливає, коли ми бачимо російський вірш, вмонтований в українську прозу. Особисто я намагаюся той вірш перекласти, хоча розумію що я не поет-перекладач і вірш від того програє.

Можливо, справа в звучанні, в мелосі. Ми всі настільки досконало володіємо російською, що сприймаємо це вкраплення в український текст на рівні фонетики, також іншої. І поряд з мелосом української це звучить як дисонанс. Мені дійсно російські слова поряд з українськими звучать грубо. А як окремо - то наче й нічого. Але якщо не поставити їх поряд, ми цього не помітимо.

До речі, вкраплення української говірки в російський текст я сприймаю зовсім інакше, як колорит і тільки.

Тому мене особисто не лякає те, що Зіпа використовує дві мови поряд. Я не знаю, як це співідноситься з правилами цього сайту, але НМД нічого сторашного.

Інша справа, що коли дві мови взаємодіють в одному текстові, в ньому вже не місце суржику. Ні русизмам в українській, ні українізмам в російській.

От "глупо" - це по-каковскі? Якщо українською, то це зовсім не те, що хотів сказати шановний автор. Мідмовна омонімія підступна :)

А "рідкий" птах? Як не дивно, в українській є фразелогізм "рідка птиця" і просте калькування Гоголя чомусь ріже вухо.

Сприймаю цей текст як етап розвитку Зіпи як україснького автора :)

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.043729066848755 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати