Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2686
Творів: 51047
Рецензій: 95785

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Скільки мов знаєш

(Рецензія на твір: В пошуках назви, автор: Зіпунов Михайло /ZIPA/)

© Антон Санченко, 13-03-2007
стільки раз ти людина.

В мене претензії зовсім не до двомовності твору. Справді, ми якось спокійно сприймаємо латину серед українського тексту, вірші Ліни Костенко, в яких один рядок написано польською, а другий українською. Але та ж сама Ліна Костенко лає двомовність в іншому своєму вірші, написаному дещо пізніше. Як Ви вже здогадуєтесь, в ньому йдеться вже не про польсько-українську, а про українсько-російську двомовність.

Між тим, двомовність у нас існувала принаймні з ІХ століття, поряд з простонародною давньоукраїнською мовою вживалася старослов'яньска мова літературних текстів, фахівці лише сперечаються була це диглосія чи білінгвізм, різниці між якими я так і не усвідомив :)
Тобто, варто задуматися - може саме двомовність наша питома риса?

Мені здається, давно пора подорослішати і відноситися до російської так само, як до всіх інших мов, без зайвого роздратування, ревнощів тощо. Не знаю, що там ще нас (і на мене теж) впливає, коли ми бачимо російський вірш, вмонтований в українську прозу. Особисто я намагаюся той вірш перекласти, хоча розумію що я не поет-перекладач і вірш від того програє.

Можливо, справа в звучанні, в мелосі. Ми всі настільки досконало володіємо російською, що сприймаємо це вкраплення в український текст на рівні фонетики, також іншої. І поряд з мелосом української це звучить як дисонанс. Мені дійсно російські слова поряд з українськими звучать грубо. А як окремо - то наче й нічого. Але якщо не поставити їх поряд, ми цього не помітимо.

До речі, вкраплення української говірки в російський текст я сприймаю зовсім інакше, як колорит і тільки.

Тому мене особисто не лякає те, що Зіпа використовує дві мови поряд. Я не знаю, як це співідноситься з правилами цього сайту, але НМД нічого сторашного.

Інша справа, що коли дві мови взаємодіють в одному текстові, в ньому вже не місце суржику. Ні русизмам в українській, ні українізмам в російській.

От "глупо" - це по-каковскі? Якщо українською, то це зовсім не те, що хотів сказати шановний автор. Мідмовна омонімія підступна :)

А "рідкий" птах? Як не дивно, в українській є фразелогізм "рідка птиця" і просте калькування Гоголя чомусь ріже вухо.

Сприймаю цей текст як етап розвитку Зіпи як україснького автора :)
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 2.2827920913696 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …