Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

FAQ

(Рецензія на твір: Знак, автор: koka cherkaskij)

"Сама розповідь сподобалась, кінцівка не очікувана, але і не зовсім зрозуміла. На початку згадується: ", траплялося, викопували і гільзу від снаряда, чи навіть і щось посерйозніше"
Тому в принципі зрозуміло, де люди (чи все ж таки привиди дітей загиблих, як подумав пан Ігор?) знайшли і як встановили вибухівку. Але коли у дворі стояла вибухівка, як їздили не "чужі" машини? Чи на вибухівці стояла надсучасна система, що безпомилково розрізняла хто "свій-чужий"?:)
З повагою, Ворін."

Пан КамЮ єдиний, хто на цей момент вірно здогадався, що то була не просто вибухівка, а фугас. Фугас спрацьовує від певної ваги, тобто від маси людини чи від легкового автомобіля він не спрацював би. Крім того, фугас закладений не у самому дворі, а вже на території полігону, на колії, яку вантажівки проклали у грунті.

ну і свої не їздили, бо знали з чуток, що там щось заклали....

"“покинутий танково-артилерійський полігон, розташований майже у центрі міста“ – мені здається це трохи дивним, щоб танково-артилерійські полігони знаходилися взагалі у місті. Ніякої безпеки для жителів. Хоча якщо під Києвом радянська влада розмістила АЕС, то це не здається таким неймовірним. Можливо автор зустрічався з реальним прототипом?"

Скажу коротко : так. Хочете побачити на власні очі ? :)

На початку твору “штраф був би сімнадцять гривень, не більше, а він ці сімнадцять гривень економить кожні три-чотири дні“, а при самому кінці – “ Ну добре, сьогодні він об”їде цей придуркуватий двір, втратить десять-двадцять гривень, а далі буде видно....“ і “нього вийшов страшенний перерозхід солярки, перевитратив щось більше, ніж сто гривень. А сто гривень сьогодні на дорозі не валяються.“ - суми не стикуються.

Величина сум залежить від частоти вивезення сміття. Сьогодні більше, завтра менше...
Якщо це на Вашу думку важливо для художньої цінності твору - запропонуйте ваш варіант :)
НМД, значення конкретних сум не було суттєвим ; ця людина жадібна , алчна, вдавиться за копійку ; немає значення - економить гривню чи сто, головне - знаходить привід, щоб оправдати порушення правил ;

понаввозив – понавозив
ні, саме понаввозив, від дієслова "ввезення", а не "возіння" ;
зі стовбчиком згідний ;

Кінцівка – якщо я правильно зрозумів, то міну поставили привиди загиблих дітей? (“саморобна табличка з дитячими каракулями: „В”їзд чужим машинам заборонено!”). Чи все-таки жителі?

Пане Ігоре, не демонізуйте Коку Черкаського :) Якби мова йшла про привидів, то я би відніс цей твір до жанру "містика", а так це просто оповідання ; хоча - хто його знає ?? якщо смисл оповідання змінюється лише від того. до якого жанру його віднести, то може це і є Воно ???
пане Ігоре, Ви гарно читали М.В.Гоголя, і у вас виникло правильне запитання, що трапилося з Хомою після того, як його помітив Вій , і це надихнуло Вас на створення цікавого сюжету, змусило пововтузитися вашим звивинам , це ж чудово , чи не так ??? А що було б, якби М.В.Гоголь однозначно написав, що так, мовляв, і так , Хома потрапив після цього всього у психлікарню, де і благополучно помер, а його попіл розвіяли за вітром з Чернечої гори у Каневі ?? Відразу би всі питання відпали, не було би продовження "Вія" і т.п.

"Добрий твір!
Але в кінці, на мій погляд, потрібно трохи більше.. ммм... катарсису. Якось буденно написано закінчення. Сильніші б слова підібрати."

Дякую, постараюся додати жару...

Ось тільки дитячі каракулі трошки фальшивлять у тексті. От якби напр, у того чоловічка не було б там пальця чи двох, то це б могло б трохи прояснити минуле цього героя і кривий почерк.
Дитячі каракулі.. дитячі каракулі.... Скільки в радянські ( та й не тільки) часи було написано анонімок саме дитячими каракулями .... Чому ? Бо так важче знайти анонімщика : поки вийдуть на бажаний слід, у тої дитини уже й почеркприроднім чином зміниться ; а якщо і знайдуть - що з тої дитини візьмеш ? її і допитати не можна без батьків і адвоката....
"Жаль... жаль, шо нам так і нє довєлось услишать начальніка транспортного цеха"

Взагалі, автор на момент написання твору чомусь вважав, що не суть важно, ХТО саме підклав міну ; головне - "награда нашла гєроя" :)

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.042965173721313 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати