Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Злива емоцій...

(Рецензія на твір: Він, вона і ще дехто..., автор: Тетяна Малиняк)

Мабуть, текст би покращав, якщо його скоротити би, хоча вирішувати завжди лише автору. Є гарна вправа, яку й сама виконую під час правок кожного тексту. Намагаюся відрізати все зайве, при чім - безжально. Якщо це слово нічого не додає, якщо фраза доконечно не потрібна текстові, то геть. На мою думку, тоді досягається хороший ефект максимальної концентрації, текст стає щільним, насиченим, а не розмазаним між слів.
Є незґрабні речення, наприклад: "Тільки його закоханий погляд канув в історії." І патетикою не варто зловживати, прості речі вражають більше і доходять до читача краще, скажімо, так: Тільки його закоханий погляд зник - коротко, точно і оте "зник" - як постріл наприкінці. Спробуйте вигадливіше підходити до порівнянь... Бо використовуєте нерідко дуже зужиті та банальні. Наприклад: "...танула як перший сніг", "холодний наче води гірської ріки".

Та головне, що Вам, пане Тетяно, вдалося зачепити своїм текстом. Він композиційно цікавий, головною родзинкою став лист ненародженої дитини на завершення - Ви дали надію, що ця дитина - їхнє майбутнє.
Гарно! Дякую за текст, пані Тетяно!
З повагою,
Наталка

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.02682089805603 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати