Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Втративши щастя, починаєш його цінувати...

(Рецензія на твір: Вчителі (2), автор: Nina)

Повторюся, Ніно, що цей текст - то матеріал, з якого ще ліпити і ліпити повноцінний літературний твір. :-) Хороше оповідання для дітей може вийти, справжнє, зі серединки життя вийняте, у ньому кожен бачив би когось знайомого в тій чи іншій постаті. І сучасні діти, певна, теж.
На прикладі двох речень, як їх можна художньо переоформити:
Мама працювала в школі і, звичайно, знайшла б якийсь вихід із цієї ситуації. Думаю, вона мене б захистила.
Я йшла додому, а настрирливі думки билися у голові сполоханими птахами:"Чи сказати мамі?.. Вона ж теж вчителька... Хай поговорить з Юлею Олександрівною, щоб вона до мене не чіплялася... Ні... А інші? Що ж робити? О-ох, завтра знову до школи"

А героїнею цілком могла би стати Галя, кульмінацією замальовки шкільного життя - пригода із запізненням. Не зайвим ще було би додати в тіло тексту опис зовнішності другої вчительки, бо її не бачу, а от Химу Гаврилівну чудово уявляю.
Дякую за спогади, Ніно! Звичайно, лише тобі вирішувати, чи хочеться рухатися до літературної обробки дитячих споминів. :-) Мені би було шкода, якби не знайшлося у тебе хоча б трохи таких амбіцій, але, звісно, переживу. :-)
З повагою,
Наталка

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.039180994033813 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати