Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Поки хтось стоїть у позі ластівки, справжні ластівки літають...

(Рецензія на твір: Розум - паразит, автор: George)

Фізкульт-привіт від Сізіфа. ОтО найперші Олімпійські ігри... Сізіф, мабуть, не думав про Фініш. А хтось із Айнштайном (EinStein), може, й думав - мовляв, блін, не могли іншу гору вибрати, здався їм цей Еверест (EverRest). Незалежно від того, хто що думав, гори стояли там, де стояли. Поки альпіністи (яких не так багато, як, скажімо, прибиральниць) думали як укотре покорити-перемогти Еверест – потішні діти, милі закохані, купа туристів просто милувалися горами. Або ж були де-ін-де-дЕ не менш оптимістично посміхалися, бо що їм чума книжна, коли не одна дахівка, ні одна гора не вище Сонця. Оптимісто-песимізм (від перестановки складників сенс змінюється?) береться із життя свогО частіше, ніж із книг. Хоч читати, хоч не читати про над-людину (хто сказав, що Заратустра оптиміст, оптимміск – да «нє сотворі сєбє куміра»). Ч.П. Шопенгауер, вважають, філософ «героїчного песимізму»? Бог знає чи біс знає чому, а не про нього (як на мене): оптимізм– це «героїчний песимізм». Чому до вподоби вираз «героїчний песиміст»? Бо героя без сили волі чи сили духу важко уявити. Є в ньому всупереч або заради. (Даруйте за писульку, написану не руба - нечітку). Дякую.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.044928073883057 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати