Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

заблукане відлуння

(Рецензія на твір: РАБИ ЩУРІВ - ЩУРИ РАБІВ. (закінчення), автор: Ганзенко Олексій)

«Серіальний» стиль публікації творів значного обсягу мене заганяє в депресію :) Прочитав шматочок, тільки набрав апетиту - і чекай продовження, яке хто-зна коли буде… Тому, як правило, такі твори мене минають (чи я їх). Мені подавай все і одразу. Але за першу серію Вашої повісті, Олексію, я зачепився, як риба на гачок. Тому набрався терпіння і, коли діждав закінчення, стягнув собі все докупи в один файлик, кинув на друк і взявся смакувати. Тепер, коли враження відстоялися, хочу дечим поділитись.

Перш за все – про ідею. Один з Гаківських прозаїків декларував принцип безвідповідальності автора. У мене кардинально інший погляд, і як мені видалось, у Вас – теж. Зло, яке пожирає само себе – десь отак мені зазвучало на першому плані. І трішки глибше: провина раба = провині рабовласника.

Відсутність позитивних персонажів, про що Вам закидали інші критики… Ну, не знаю. Якщо за цим стоїть певний задум (видається, що стоїть) – тоді все гаразд.

Тепер про решту. Сюжет, інтрига, динаміка – все, як і личить детективу. Тримає і не відпускає до кінця! Ліричні і не дуже відступи-спогади додають психологічного підґрунтя та рельєфу героям. Діалоги і мова героїв – живі і доповнюють характеристику персонажів. Другорядні персонажі – тежі люксусові. Особливо сподобались Ванюшка і батько Олега.

Що не сподобалось. Як на мене, назва твору годиться для іНет-публікації (привертає увагу), але для друку - не зовсім. Важко пояснити чому – мабуть, вона звужує те, що я виніс з цілого тексту. Якось так. Не зовсім переконлива – трохи штучна - смерть Толика наприкінці. І ще – Леся з Маринкою, що знову спливають у фіналі. Розумію, що це канони жанру, але може саме тому вартувало піти іншим шляхом. Мені видається, така тактика зачищених кінців, коли вистрілює кожна з рушниць, ще більш-менш прийнятна для новели, а для більш розлогого тексту навпаки – цікаво розробити багато розгалужень, а довести до завершення лише деякі з них. Така собі марнотратність автора… Сподіваюсь, Ви розумієте, про що я.

Отаке відлуння від Вашого твору. Здається, хотів ще про щось, але переклинило. Прошу усім, що тут нагородив, не надто перейматись. Дякую і чекаю нового, не менш цікавого.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.04033899307251 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати