Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51558
Рецензій: 96010

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Я ж українка і мова моя українська

(Рецензія на твір: Мовне питанна, знову., автор: Любов Опасаненко)

© Надя Позняк (77.120.195.—), 09-12-2010
Слушний твір чи думка. А суржик... Все одно це українська мова, просто з перевертнями. Задали Ви задачку особисто мені: : суржик - це українсько-російський діалект, чи чому українсько -польсько-руминсько-німецький діалект не вважають суржиком?
Тепер про рибу: мертва та, що пливе за течією. Причину знаємо: "Ми уісі розбіжимося
По русифікованих містах".
Та от я згадую свого покійного батька, який , як для радянського часу, займав досить важливу посаду обласного значення стосовно сільського господарства. Був це якраз час розвинутого соціалізму. Він прожив життя чесною людиною. Чомусь , як на мій погляд, мало висвітлено тими, хто мав би цим займатися, питання, а як жилося звичайному українцеві з Лівобережної України в тодішньому мовному просторі? Та ще тоді, коли всі "совіщанія" , якісь там з`їзди , пленуми обласного рівня проходили з доповідями на російській мові, де обговорювали надої молока, цифри фуражу, приріст свиноматок. І де? На Україні, в області, в районі, в колгоспі.
Батько до останнього, скільки міг, противився писати доповіді російською. Не раз повертався звідти обуренимм, навіть подавленим, мовляв, добре, секретар обкому на російській, а то і голови, які "балакають", живуть в селі, і теж на російській! Та ще з акцентом, а то й помилками. І от одного разу прийшов і сказав :"На українській сьогодні виступав я один..."
Пізніше, коли батько готувався до наради, вся сім`я знала про це, бо тато спочатку писав доповідь українською, адже йому так легше було, бо то його рідна мова, потім обкладався словниками і перекладав на російську. Спокою не було й мені, адже я була змушена витягувати із запилених шаф підручники з російської граматики, і як він говорив, щоб повторити правила, повторювала разом з ним, а мій старший брат, нині спортивний журналіст, повністю коректував ту доповідь.
Що я маю зараз? Все навпаки: част-густо я перекладаю з російської, бо мені важко пригадати от так відразу якесь слово, бо воно майже не вживається в нашому регіоні: час взяв своє. Я люблю російьку мову, особливо літературу, але все моє нутро тихо волає : та ні, я ж українка і мова моя українська.
З повагою,
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.035575866699219 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати