якщо так піде і далі.....

Гаразд, заберу епізод з камінною бабою.
І.С.

© Ігор Скрипник, 16-02-2007

Шановний І.С. !!!!
Я , зізнаюся, не читав повністю Екзюпері "Маленький принц", зате дуже часто читав цитату з цього твору : "ми в отвєтє за тєх, каво пріручілі".

І тому я так собі нафантазував, що я " в отвєтє" за Вас :)
Тому не ждіть від мене пощади. Я Вас, і Вашу творчість, і Ваш потенціал високо зацінив, але за це я вас буду нещадно шмагати батогом, як Чуб Вакулу.

До діла : кінцівка у вас нормальна, так і треба, це цілком у традиціях. Але щодо камінної баби - то , в рамках даного оповідання, це зайве. Можливо, у вас є якісь думки щодо розвитку цієї теми, продовження і т.п., - тоді це інша річ. Але просто так залишити цю бабу на самоті , разом із тим щось, що там зблиснуло, - то це не є професійно, і це є неповага до читача. Бо цей епізод навпаки, заводить читача у глухий кут. Читач дочитує до кінця, потім гарячково перегортає сторінки назад, а що ж там зблиснуло ? може, щось пропустив ? може, десь не дочитав ?? Ні, це нікуди не годиться. Читач може вигадувати щось сам і без вашої баби. Дивіться, ще навіть до того, як ви написали про цю бабу , ми тут з колегами на ГАКу стільки всього понавигадували, що для чого нам ваша баба ??

Тому бажання "заплутати" читача, заінтригувати його , змусити щось дофантазовувати - це є цілком природнє і похвальне бажання, але робити це треба професійно, як і все інше.

Резюме : епізод із "бабою", в котрій щось "зблиснуло" в контексті цього оповідання є зайвим і його слід або розвинути, або викинути.

Кока Черкаський

© анонім, 14-02-2007

Дякую за рецензію!
Щоб стати добрим письменником треба ще працювати і працювати.
Головне не закостеніти на певному рівні, а постійно прогресувати. Виробити певну стабільність.
Помилки я роблю, як і кожна людина, і намагатимуся їх виправляти. Щодо "вуйка", то випадково вжив місцевий прикарпатський діалектизм.
Щодо камінної баби, то таки щось блиснуло, але конкретно що, нехай вигадує читач сам. Чи внаслідок цього козак побчив світло і вони потрапили до примарної хати, як в паралельну реальність чи потойбіччя, або просто, йому щось приверзлося.
Так само з кінцівкою: чи козаки "допомогли" померти Грицьку Мартинюку, чи стали випадковими свідками його смерті, чи все підлаштували померлі родаки. Все залежить від фантазії читача.
Напустив трохи туману неясностей аби читач сам допридумав те, шо йому незрозуміло.
Щиро І.С.

© анонім, 13-02-2007