Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51622
Рецензій: 96045

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Малесенька ложка дьогтю в великій бочці меду.

(Рецензія на твір: КОЛИСКОВІ, автор: Оксана Куценко)

© tat, 24-10-2005
Як не прикро, почну з дьогтю.
На рядок "Це вже я, це я - та, що спродала Богові душу..."
Хотілось би зауважити, що душа по самій природі своїй - божественна. І ніяк її не можна продати Тому, Кому вона належить по праву, і Хто подарував її Вам - від щедрот Своїх.
Вибачаюсь за великі літери - це не патетика, а просто щоб зазанчити імена власні. Богові її можна тільки віддати - але це вже інша історія... А - ПРОДАТИ (спродати) душу можна Його опонентові. Ціна - питання окреме. Ця тема досить широко представлена в фольклорі. Є й літературні першоджерела: от наприклад такий "маловідомий" поет - як Гьоте... Цікава річ з отим "Фаустом" - ніхто його не читав, але всі знають про що йдеться! І чим це все кінчилось.
Я чому так багато на цю тему, тому що душа - це,як казав картавий дядечко з рижою бородьонкою, - АРХІВАЖЛИВО. А слово, для людини, яка з ним працює,- сила. От Микола Степанович, наприклад, був впевнений, що "Сонце зупиняли люди Словом, Словом руйнували вщент міста..."
Оце і вся моя критика. Не зустрічайте її, будь-ласка, в штики-багнети. Я - по доброму. Нормальна критика дорогого коштує.
А тепер - про мед!
Все інше - мед. Такий собі - гіркуватий, з букетом осінніх квітів, з присмаком полину. Коли вже всі бджоли сплять... Я б сказав - віртуальний мед. Для цінувачів.
А від Вашого "люлі" розлилось всередині тепло. Але це вже, мабуть, мої власні комплекси...Хе-хе... Виділилось "іржуть в рожевому тумані чоловіки одружені і п'яні". Чомусь пригадалось "Купання червоного коня"... Але, як на мене, не в'яжеться "їхній спокій ... береже..." Коли вони одружені і п'яні, та ще й іржуть, як коні, то тут спокій і не снився! І Вас вони аж ніяк не побережуть тоді. А ще якщо Ви гарненька...Та все це в тумані... Ось така петрушка.
Але це я так - ліричний відступ називається.
А вірші сподобались. Отримав насолоду. Естетичну. Стало сумно...
Не дратуйтеся...

Звелликою повагою до Вас і Вашого таланту...




  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.026957988739014 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати