Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2566
Творів: 46621
Рецензій: 90928

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Поети і віршороби

(Рецензія на твір: Поетам, автор: Микола Назарівський)

© Yephrem Patsyukevitch, 09-10-2010
(поет - світ) настільки далеко, наскільки тільки можливо
(я - нема) мда.
(сЕбе - неба) не бозна що
(людства - самолюбства) мдя.
(фальшива - дива) акей, не так уже погано
(неба - треба) стотисячроків це вже бачено

(мова - калинова) you gotta be f''''ing kidding!
(завзято - додати) нарешті щось нагадує пристойне
(своє - є) і хулі?
(вогонь - осторонь) це вже щось
(водиця - ллється) суто украйонська римма... Якщо це рима.

Пам'ятаю підручник поетики, де розріжнено "тих, хто грає в поетів" і "тих, хто пише вірші". Отож ваша відмінність "поетів" од лодей, хто "пише вірші", не дуже оригінальна. І "сито свого я" навряд чи грає, бо це справді єдиний фільтр.
Проблема в тому, що ваші намагання поскладнюють усе, що відбувається.
Не кажучи про виклики "Не забувайте! - калинова..." Інакше кажучи - "не забувайте - солов'їна..." Не забувайте - про стандарти, штампи та надумані хохми?"
Рядки "осторонь" і "ллється" у вас не вклалися в метр. Чи це треба розуміти, що невмілі нездарливі радки значно кращі нездарливих умілих?



Не варто "тулити" у віршах усе, що попало. Це маю на увазі. Якщо вже про щось віршувати, то треба чітко усвідомлювати, що саме має бути написане. Людям це все ж читати!
Я дуже волелюбна особистість, в тому числі й у віршах. Саме слово "форма" ніби сковує мене ще на підсвідомому рівні, ставить якісь рамки, обмеження. Словом, не люблю формальності взагалі. Та це все психологія.
Не вірю, що людина стає в одну мить поетом. Поет має вирости - із безлічі шляхів знайти свій, оригінальний шлях. І тоді, з часом проявиться така закономірність як "форма", але буде вона вже власна, авторська. Якщо ж буде писати вірші формально, "для галочки" - загубиться в масі інших.
Сам я теорію поезії а-ля "для чайників" ніяку не читаю. Тому не кажу людям, які вірші писати (маю зовсім іншу спеціальність). Просто висловлюю думку про ті чи інші твори. Мій світогляд і творчість відомих поетів надихають мене на синтез чи аналіз чогось власного. Хух! ніби все.
Цікавий Ви співрозмовник, Єфреме.
Микола

© Микола Назарівський, 20-10-2010

Ну як вам сказати... Задум був задерикуватий, тим цікавий і тим привернув увагу. Якщо вже думки в тексті (відріжняючи від задуму), хотілося (чекалося) чогось гостріше, якщо вже автор рветься до бою. Чи заримовані думки вже становлять вірш? Припускаю. Задум, погодимося, дійшов цілі; твір (як на моє відчуття) не зовсім відбувся.
Припускаю, що в когось форма "лягає сама". У мене ні, по правді. З цього вірша бачу що так само й у вас. Сам лягає текст із помилками, вадами і хибами. Тому "стьобання", здається, не сталося. Саме через "форму".
Це (якщо не помиляюся) вірш про те, як треба писати вірші. Тобто, цей текст мусить паралельно становити зразок того "як це насправді треба робити". І авторська майстерність подвійно видна і значуща. Якщо ви, звичайно, не пропонуєте римувати так-сяк-абияк і забути про метрику. Від помилок "форми", "зміст" набув, як на мене, протилежного значення.
Наприклад.
Бабуся має задум (кажу, як було) написати дитячі вірші про котика (задум приємний, зрозумілий і в голові непоганий).
Бабуся сідає, пише текст (російський правда; думки, образи, описи і решта добра - в точності з вашим принципом "саме все ляже") і надсилає в редакцію.
У бабусиному вірші "має місце" зміст: детально та живо зображено свавільного, химерного, примхливого, верткого кота з характером, розумом і темпераментом.
Авторської цілі віршик про кота не досягає. Віршик про кота досягає зовсім іншої цілі. Саме завдяки тому, що "саме все лягло".
Лягло все так, що примхливість кота до їжї вляглася в безсмертний рядок:
"Не всьо берьот в котячий рот".
Якщо стьобнуло, то помилками, інакше кажучи, як - халтура. Задум же, в принципі, був не такий?
Єфрем

© Yephrem Patsyukevitch, 10-10-2010

А стьобає, чи не так? Радий, що думка досягла цілі.
Щодо "умілі" та "неумілі", то тут має місце зміст, а форма вже сама "ляже".

© Микола Назарівський, 09-10-2010

кожному митцю дивитися крізь ситечко
і на свої... творіння...

насправді... - якби кожен автор аналізував своє, ще й у письмовій формі !, у кожного автора було б, мабуть, більше плеяд із віршів (скажімо)...
Дякую за можливість опинитися на цій сторінці.

Москат.

© анонім (87.149.68.—), 09-10-2010

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.32235097885132 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Новинка від Братів Капранових — “Паперові солдати”
До свого 52 дня народження, Брати Капранови підготували для своїх читачів яскравий подарунок — історичний …
Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …
Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …