

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	823
Творів:	12423
Рецензій:	19220

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Ну все.

(Рецензія на твір: Старий мандрівник, автор: Ігор Скрипник)

Взявся писати "Сказання про характерника" :)

Пане Ігоре, ну не можна ж так... Вам же ясно було сказано, що Ваше описання природи просто нікуди не годиться... Ви просто лінуєтеся писати якісні твори, звертаєтеся до якихось дрібниць, еклектики, все скидаєте в одну купу.... Тому тепер не ображайтеся.

Ось взяти хоча б другий абзац Вашого , без сумніву, талановитого твору :
"Розбитий неперервним потоком води та колесами возів, гостинець вився поміж горбів, неначе гадюка, сходячись місцями із таким же покрученим яром, з якого, мов із засідки виглядали дерева. Десь із глибини яру долинало дзюркотання струмка."

1) Очевидно, Ви не досить часто виїжджали за межі Івано-Франківської області, то ж не знаєте, що у лісостеповій зоні дороги, на відміну від Карпатського регіону, гостинці не розбиваються "неперервним потоком води". Тут, розумієте, рівнина, таких потоків води, як у горах, практично не буває.
2) А от якщо гостинець сходиться з яром, то є небезпека обвалу гостинця в яр. Тому гостинці, зазвичай, прокладаються в стороні від яру.
Ну , але припустимо, що все-таки чомусь гостинець де-не-де сходився з яром.

Звісно, теоретично під час дощу по дну яра тече річечка, чи може навіть великий струмок. Але ж уявіть собі ситуацію: падає дощ, періщить злива.... Ви , пане Ігоре, взагалі хоч бачили коли-небудь, як падає дощ ??? А якщо дощ , як із відра, падає на дерева ( котрі , за Вашими словами, виглядають з яру ), тоді що ?? Що тоді ??? Тоді - я Вам відповідаю - краплини дощу, падаючи на листя дерев, створюють шум.

І тому ніяк, явам відповідаю, просто ніяк не може під час дощу ( котрий "як із відра") , як ви нам обіцяєте, "із глибини яру долинати дзюркотання струмка". Не могло із яру під час сильного дощу долинати дзюркотання струмка. Тобто, безумовно струмок дзюркотить, ніхто не заперечує, що струмки мають звичку дзюркотіти. Але те дзюркотіння не може так високо долинати. Особливо, під час зливи. Або ж яр той був зовсім не глибокий, або ж і зовсім того яру не було. Але якщо не було яру, то тоді ж по дну чого дзюркотів струмок ? Отже, і струмка , можливо, не існувало ??? Може, то просто булькала свячена вода, пляшка котрої теліпалася в старій шкіряній торбі ??? А старому, дурнуватому дідугану мерещився якийсь струмок ?

Ви бачите, скільки я вам назадавав зайвих запитань, а все через те, що ви вперто не слухаєте порад.
"Але поки-що марно." "Поки що" поки що завжди писалося окремо.

"Дід з сумом і докором поглянув на затягнуте хмарами і почвалав далі." - На затягнуте хмарами ЩО ? Звісно, що небо, але Ви ж наче кажете, що перевіряли текст ?

"Спираючись на костура, він човгав босими ногами болотом" - це як ? Слово "Човгати" -має значення ближче до "ковзати". Це що, дідуган ковзався по болоту ??
( не вживайте у своїх творах слів, якщо Ви достеменно не знаєте їхнього значення, якщо ви не маєте намірів заплутати читача двозначністю )
Та й яке болото у лісостеповій зоні ?? Піщаники, сіроземи - вони добре поглинають воду, такого болота, як у Східниці, під Києвом не часто зустрінеш. Нє, звісно болота під Києвом є, але битий шлях ( гостинець) через болота не прокладали.

"Старий закашлявся. Рука мимоволі потяглася за люлькою з тютюном, захованими під свитою, але зупинилися на півдорозі."
Чого старий закашлявся ? Кляті рудники ??? Чи туберкульоз ??? Чи що там у нього ??? Може, щось професійне ??? Якщо він просто хворий, то чого це рука потягнулася за люлькою ? Хіба він не знає, що куріння шкідливе для здоров"я, і від тютюну він буде кашляти ще більше ?

"Дощ, тим часом, перестав лити з неба." - Знайдіть у цьому реченні зайві розділові знаки. І дякую, що ви нам повідомили , що дощ лиє з неба.

Ще є маса інших помилок, але просто у мене немає часу робити вам тут повний розбір польотів, та й навіщо ??

К.Ч.

"Склалося враження, що чим більше допрацьовую, тим більшу кількість помилок роблю."

Ні, просто у вас в голові не визріла цілісність, ви скидаєте все в купу і сподіваєтеся з того отримати ціле, але так не завжди вдається. Інколи вдається, а найчастіше ні.
Щоб твір вийшов вдалим, його треба виносити в голові ; крім того, написане треба покласти в шуфляду , а вийняти через три тижні і прочитати знову ; якщо у вас у самого не виникне відрази до власноруч написаного , - тоді можна і оприлюднювати.

У цьому оповідання найцінніше, що є - це навіть не сюжет, а "задумка". Ваша погана реалізація вбиває задумку.

Прочитайте рецензії М.гоголя на більшість прозових творів - він усіх сварить, що в їхніх творах немає
1) сюжету ;
2) події;
3) інтриги.

У вас воно все є, усі три складові, але погано зреалізовані. Тому з вами є сенс попанькатися, як із малям, може щось вийде путнє :)

К.Ч.

Склалося враження, що чим більше допрацьовую, тим більшу кількість помилок роблю. Але нічого. Допрацюю пізніше.
Наразі відкладу це оповідання вбік, щоб трохи відійти від думок і вражень з ним повязаних. Натомість почитаю Гоголя, ще декого з ХІХ ст. А потім на свіжу голову повернуся до цього твору.
Щиро І.С.

	Додати свій відгук

Згенеровано за 0.0099630355835 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design