Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Тамую жагу. Про Життєдайно

(Рецензія на твір: Медсестра Анестезія, автор: Yephrem Patsyukevitch)

Писав Сергій Татчин: "Справжній вірш – він має щось робити з людиною. Чи з тим що в людині…"(С). Цитата мала бути довшою - вона є на сайті, Ви її, звісно, знаєте... Ваш вірш - Справді Справжній - не лише цей. Використовуючи назву творіння Патріка Зюскінда, він є "потягом до глибини" (=прагненням, схильністю, потребою в) та наявністю глибини у справжньому. Вірш як потяг до глибини=до внутрішнього в людині - у читачеві й авторі. Як збудник сердечної "хвороби", від якої не помирають. Пробачте, така асоціація... "Захворіла" Вашим віршем. Не лише цим. Глибина є і на поверхні... вірша. Звідки та куди підіймаюся завдяки цьому віршеві - по-різному. Важливо - в мені/читачеві є рух, є відчутні зміни. Є змінні емоції. Сергій Осока колись у коменарі до не Ваших рядків зауважив: "вірш написаний лише головою, думкою, мозком... мертвий". Ваш Живий, а не ледь животіючий. Ваш - "жива вода". Не вода - у значенні беззмістовності. Вода, бо тамує жагу... Глибоко вдячна Вам.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.044261932373047 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати