Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Про відьом, упирів і кудлатих псів на тлі природи

(Рецензія на твір: Старий мандрівник, автор: Ігор Скрипник)

1. Щодо описів природи – попробую трохи скоротити, адже це один з найбільших недоліків, на які мені всі звертають увагу, хоча – я вважаю, їм належить важлива роль, адже вони створюють своєрідне тло подій, та й як справедливо зауважив КамЮ – описи природи характерні для письменників ХІХ ст.
2. Ви пишете: "Дорога ділила хутір на дві майже рівні половини і ховалася у ліску, який починався майже одразу за крайньою хатою." Навіщо оце : "на дві майже рівні половини ", як воно вистрілить у творі ? А що було б, аби дорога ділила хутір на дві дуже нерівні половини , або й взагалі на три половини ?? Це б тоді що, точно упириха старого мандрівника вашого замочила? – Може нехай буде «Дорога перетинала хутір…»?
3. "Вся його одіж промокла до нитки. Бриль майже на захищав сивої голови.". – Заберу «майже» і тоді буде «Бриль не захищав сивої голови».
4. «Я вам точно скажу, що такі кинжали ніхто в торбі не носить, для цього використовується піхва, припнута до руки ( передпліччя), або ж до ноги.
Менше з тим, для боротьби з упирями краще використовувати не кинджали, а осикові кілля.»
Я вважаю, що якби кинджал носили у піхвах на передпліччі чи нозі, то він б випирав через одяг. До того ж, оскільки йшов дощ, штани у діда були підкручені, щоб не виляпатися у болоті. Тож нехай краще він знаходиться у торбі, звичайно у піхвах, оскільки він б ним порізав і торбу, і спину.
5. «По-вашому, це якась недолуга упириця. "Упириця також почала сповільнюватися, головно через значну кількість порізів і глибоку рану..." А через що ж іще може сповільнюватися упириця ? не ті батарейки собі вставила, не "Дюраселл" ?» і «А де взагалі повний Місяць, треті півні і тому подібні аксесуари ? Чому ви це ігноруєте ?? Так ніззя.»
Це взаємопов’язано, адже при повному місяці упирі і відьми мають найбільше сил, тож при молодику вона слабша. Упириця для підтримки своїх сил п’є кров і відповідно втрата крові негативно впливає на її бойові якості.
“Відьми найсильніші, коли повний місяць, грозова ніч (а не просто злива – І.С,), в переддень великих свят, особливо Івана Купали, який інколи називали Іван Відьмарський, чи Відьомський Іван. Небезпечні відьми і на Юр’єв день, Трійцю, Паску, Різдво. Впродовж суток їх час – ніч, особливо північ, рідше південь і година перед сходом сонця“ (Е. Левкієвська “Міфи руського народу“ (основа книги написана на українському фольклорі)). Тому Карп, не маючи вибору мусив справитися до опівночі, не кажучи вже про третіх півнів. Хоча вдень було б краще, але так б не було цікаво, та й упирі активні лише у нічну пору.
Щодо третіх півнів – то бійка не може тривати цілу ніч, як припустимо це було у А. Сапковського в першому оповіданні про Геральта («Відьмак»). Тож на завершення оповіді півні ще мирно хропіли собі по курятниках і їм снилися кури.
Крім того, собаки, які залишилися без господарів могли передавити всю домашню птицю – їсти ж треба. Теж саме з іншою твар’ю. Залишилася якась птиця і худоби лише в Хоми – він не вегетаріанець та їсти хоче. До речі, я не згадав про його собаку, бо її не було.
6. "Раптом неясні тіні перескочили через тин, вигулькнули із саду і накинулися на Панночку." - Ви так і не прояснили ситуацію з цими "неясними тінями". Хто це був ( були) , звідки і навіщо ? Бійці "Беркута" ? Податкова поліція ?? УНА-УНСО ??? Так фантастика не пишеться, коли нізвідки береться хтось(щось) і вирішує долю Всесвіту.
Це були звичайні пси, які звичайно мстилися за смерть своїх господарів. А що не напали раніше, то боялися відьми, а коли та схопилася із сильним супротивником, то вирішили скористатися. Крім того (див. нижче п. 7).
7. Закінчуєте Ви своє гостросюжетне оповідання загадковою фразою "Біля ніг примостилася пара кудлатих псів." Що це за кудлаті пси і звідкіля вони взялися ? Чому вони кудлаті ? А якби не кудлаті , то що ? Чи це пси односельчан - жертв упириці ? А якщо так, то чому вони раніше з нею не розправилися самотужки ?
Нехай пси будуть кудлаті, принаймні це краще, як лисі.
Заміню псів на «ярчуків» тоді все стане на свої місця.
Якщо виникне питання що таке «ярчук» пояснюю наперед.
Ярчук – це пес, який “походить від дев’ятого покоління дев’ятої суки, яка народжується у першому поколінні, які все убивається по ощенінню, а лишається тільки на розплодок малу сучку“ (або народжені в третьому поколінні). Відьми бояться дуже псів ярчуків, які можуть їх розшарпати, тому де лиш подиблять молодих ярчуків, іще слабих, силкуються їх нищити (В.М. Гнатюк “Останки передхрстиянського релігійного світогляду наших предків“).
Маючи таку підтримку, місцеві гавкуни не могли лишитися осторонь.
Ярчуки прийшли із джурою Андрієм, який страхував характерника, й ніс кілки із собою (не тарганити ж Карпу із собою такий арсенал – тоді він не дуже нагадуватиме старого мандрівника) та якого ледь не попалив у саду Хома. І бахав з пістоля він срібною кулею, але навіщо так деталізувати.
Деталізувати далі, як характерник з учнем розправлялися з упирицею не буду. Це буде чорнуха: адже упирям наші предки відрізали голови, засипали в рот пісок, рубали на шматки, забивали осикові коли у серце і голову, палили тощо.
Щодо свити, то він хоч і досвідчений характерник, але водночас і людина, не встиг (забув) скинути свиту, то й бився у ній.
8. Додам хіба дивну вразливість нечисті від звичайної зброї. Може кинджал був якийсь особливий, типу холодноярський освячений? (це заувага КамЮ,). - Нехай він тоді буде освячений на Водохреща.
9. Автор приділяє увагу другорядним речам, безмежно насолоджується озлобленими викриками упириці-відьми і втрачає суть. Точніше - не знаходить суті.
До речі, важливий момент : автор не вказує, як і коли саме Панночка більше відьма, а більше упириця. Та це й спірно, чи зберігаються відьмацькі здібності після перетворення людини в упиря.
Вперше бачу ( чую, читаю), щоби упир(иця) застосовувала якісь закляття. Було би цікаво дослідити цю тему, якщо автор осилить.
А кінець цієї пісні мені в лом уже співать
Тим хто хоче знати далі треба Гоголя читать.
гурт Мандри “Гоголя“
Відсилаю до першоджерела: “Приглушено стала бурчати вона і почала вимовляти мертвими устами страхітливі слова; хрипко схлипували вони, немов клекотіла кипляча смола. Що ті слова означили, він не міг би сказати, але в них було щось страхітливе. Жахнувшись, філозоф зрозумів, що вона творить закляття.“
“Зуби його страшно клацали ряд об ряд, судомно затіпались йому губи, і, моторошно повискуючи, він вивергнув із себе закляття. Вихор знявся по церкві, попадали на землю ікони, посипалися згори на землю розбиті шиби з вікон.“ (М. Гоголь “Вій“).
З криками і клацаннями чуть переборщив – переправлю.
Відповідно до фольклору, коли помирає відьма чи відьмак, то перетворюється на упиря. Вони зберігають властивість до трансформацій, як і упирі. Стосовно інших здібностей, то прямих посилань немає, але оскільки гоголівська відьма творила закляття (див. вище), то й я не вирішив віддалятися від оригіналу. Гоголь, як-не-як тоже добре знав міфологію. Оскільки ж відьма вмерла, але продовжувала активно діяти після смерті – тому була упирицею. Значить це своєрідний симбіоз.
10. Щодо назви.
У мене таке враження, що виконуючи “мертву петлю“ я не докрутив і добре вгамселився у землю. І не хочеться відкривати суть оповідання у назві, а хотілося б поступово підвести читача до фіналу, але мабуть не вийде.
Може дійсно взяти варіант “Кінець легенди про Вія“? І інтригує, і ніби звучить непогано? Що скаже Кока?

П.С. Мені здається, що пунктуаційних і орфографічних помилок не так вже і багато, а що підкреслив Ворд, то або у словнику їх немає, або це архаїзми.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.02687406539917 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати