Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2699
Творів:	51653
Рецензій:	96053

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Передчуття старості...

(Рецензія на твір: Літа як сон, автор: Леся)

... (дуже) молодої (але явно обдарованої) авторки. (Якщо я правильно реагую на тематичну лінію, спираючись на своє писане, "впізнаючи себе в іншому" - це, мабуть, неминуче?) Не стільки передчуття, скільки спроба уявити інший (цілком, начебто, відокремлений вік) = "серпанок по скронях", "літа відлітають у Вічність"?
За цим (вибачайте мене, наскільки змога, пані Леся) іде моє типове.
- Я пробився через фізіологічну реакцію, що перший рядок - штучний і "надутий". "Вічність" - ооо. "Безкінечність" - ааа. Ой, ох. Далі йде - оце-да, і дуже добре, приємно і дивна несподіванка - жива мова, що пливе та міниться, і висловлена зграбно.
- Але зворотні "ся" та "сь" нагромаджують у тексті (мені здається) зайве. Тому - найгірше, мабуть, що я можу зробити - хоча панянки досі мовчать, занадто гречні:

Журавлиним ключем відлетіли назавжди літа
Чи то жив , чи проспав, чи то так під дощем прохитався.
Що забув, що сказав, кого знов уві сні не впізнав,
Розлюбив, згордував, у коханні кому не признався,
Що не встиг, що зробив, а про що вже дізнався запізно,
Повернути назад вже не в змозі ні вітер , ні сніг,
(Повернути не може ні вітер, ні злива, ні сніг)
Плаче осінь за часом тужливо, пронизливо-слізно,
І туман вже по скронях легеньким серпанком проліг.
(І туманом по скронях невидний серпанок проліг)

- Пояснюю для занадто розумних. :)) Якщо "повернути", то й коню ясно, що "назад". (Не сприйміть, що це до вас іронія, пані Леся, бо на цьому тижні довелося мати справу з дохтором шо пробивав твори своєї дружини, де була фраза "Час рухався вперед.")
- Чому вставлена від мене "злива"? Бо далі у вас - плаче осінь, а це - прозаїчно кажучи - дощ.
- Чому "назавжди" в першому рядку, а не вічність. Тим більше - ""ВІЧНІСТЬ", з великої літери. Бо всі мруть, і не ви перша це відкрили. Тому спокійно. Чим стриманіше - тим краще. Без паніки, Маня - ми всі помремо.
- Чому зворотні "ся" та "сь" - зайві, послаблюють твір і перетворюють його з трагічного скрику на теоретичні сюсі-мусі. Без них - це вже минуле й невиправне. Не "щось" - а все. Геть усе. І виходу нема. А з ними - теоретизування підлітка.
Вам вибирати.
З пошаною,
Єфрем

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.040219068527222 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати