Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2579
Творів: 46824
Рецензій: 91211

Наша кнопка

Код:



Рецензії

торт "наполеон"

(Рецензія на твір: "У квартирі напроти...", автор: Євгенія Люба)

© Yephrem Patsyukevitch, 15-09-2010
(Сподіваюся, ви відкинете зайве та пробачите загальне.) Бо воно ніби йде шарами.
1. Побут. Люди (здається) істоти не розумні, а радше розповідні. Ми ділимося по черзі з кожним шматочками пережитого, і отримуємо їхні навзаєм, а від повторів форма оповідок стає якщо не досконала, то стійка, більш-менш. Отой у книжці "Звук і сенс" (чи цим я вже повторився?) каже "зміст вірша - не думки і почуття, а досвід, пережитий чи уявлений". Це я наплів до того, що, по ідеї, і на цьому поверсі відгуком на вірш мав би бути інший "шматочок", а не - скажімо - просто "какстрашнажить" :)) Але далі.
2. Структура. Одразу видно великий поділ навпіл, по центру. "Вісь симетрії" між SOS'ами (тут не вкурив сусіднє заперечення, не знаю, але можу посперечатися :), і "підхоплення", типу, ну ви знаєте...
Перші чотири - (дуже) нейтральний виклад "стану речей". Черкає межу чи то газетну, чи протокольну (а не "оцінюю", просто де по чуттєвій шкалі).
Далі він же, але живий, у барвах і з дівчинкою (головний "персонаж" - бо ми вже на 1-му поверсі). За чим події ще наближуються, бо введено власне (як це говориться) "головну героїню". Об'єктив - жива сцена - і, нарешті, "я".
Ага, відступ. Я ніяк і нізащо не кажу "отак воно все й писалося і вопше вірші пишуться саме з огляду на такі пасьянси" (кажу, якщо раптом таке здається). Радше дивлюсь, а що ж вийшло в результаті (наскільки змога). Ну і да, мені просто подобається роздивлятися, як склався калейдоскоп. От. Виправдався наче. :)
>> і великий прорив на всю другу частину. І шторм, другий план, (певно) головна антитеза твору.
Заключні 4, зрозуміло, знову об'єктивні, гасять накал, "повертають" в "норму", приблизно до початку - але вже в (безповоротно) зміненому стані. [Всі виходять. Завіса.]
3. "Опорні точки", чи шо? Броньований бункер - палаюча вата (з контрастом не посперечаєшся) - кораблетроща - цівка диму.
І це "глянула підозріло"... Блєск. (Я від нього весь понеділок на роботі проходив народу на сміх, тіки що не кудкудакав уголос :)) Що в принципі та по ідеї має становити "противагу" подальшому шторму (або я помиляюсь?).
Женю, (можна?), ви ще не заснули?.. :))
Про символіку "димової завіси" ("Орфей" і теде) вже вести не варто, бо це здається майже вийшло би за межі тексту. Всі "пункти", природно, сприймаються одночасно, але ж інакше не викласти, коли не спинятися на, гм... "дуже сподобалось"...
4. Чому та чим (думає та не тямить) добряче зачепило? "Я збрехала. Я добре знала, що це таке." Це вже Голос. Це - ну хай би вже... - Бене Гессеріт. Начебто. Динаміка ще (суто суб'єктивне, якраз на швидкість), зміни почуття. (Ну, певно, що у три роки спалена сусідська повітка, нічна пожежа ("а я там учора з сірниками грався..." до батька, вранці він їх визбирував на згарищі, а через 10 років сусідка визирнула з-за паркану: "у мене там курочки - я їх зачинила..." :) Це знову до №1.
5. І зовсім уже нераціональне. Шода-тода, є там "слово-пароль", яке (на тлі прориву) вистрелило (мені чи, радше, в мене, і здається не тільки, дивлячись на сусідню рецу) саме собою. Ну, як у Гібсона з колекцією "Прірви в житі". :)
Спасибі за втіху,
Єфрем

Ну, а моя адреса, як Ви могли помітити, публічно зазначена. Буду рада, завжди будь ласка... (Робить реверанс, розпливається у чемній усмішці. Після чого прощається і виходить - на вихідні:))
Уже поза сценою,
Женя

© Євгенія Люба, 17-09-2010

Банальне - ні. Не може бути (затим довге пояснення). Присоромленим - ні (муркоче та б'є хвостом:)). Листування - хвилиночку... - це називається undyber@yahoo.com (коли раптом у Вас би виникла примха додати контрапункт до ГАКу, на якому нема "приватного", добре-чи-погано) - а зазначити публічно адресу в персоні мені не вдається ніяк, бо помилка у скриптах - та це, можливо, і на краще.
І не питайте, скільки вже реєстрованих (читабельних) варіантів дає фесько-ганджа-андибер, бо це повний абсурд. Або спитайте. :))
На сцені чи поза сценою,
Єфрем.

© Yephrem Patsyukevitch, 17-09-2010

Доброго ранку, пане Єфреме!:))) Ха-ха, наш обмін відгуками перетворюється на приватне листування - тільки не кажіть, що після цієї фрази Ви знову відчули себе присоромленим. Бо чому б і ні?))
Приємно, що можна комусь без страху викладати свій брєд (вибачте - сюрреалізм, звичайно, сюрреалізм)), і знати, що цей хтось усе сприйме правильно. Тобто, розумітиме, що "Вірш - то справжнє", а все інше - ходіння довкола гори. Хоч і не скажу, що намарне.
А за все інше... Ні, я не жартувала. Бо мало мені самій знати все те, що є у вірші - потрібно, щоб це змогла прочитати іще хоча б одна людина. Бо інакше все це втрачає сенс - і досвід, і думка, і почуття. Я сказала щось банальне, так?:))
З повагою, Женя.

© Євгенія Люба, 16-09-2010

Нііі, ну ніщо не варте затримки на роботі. Якщо ви не жартуєте. Ви не жартуєте? :)
Досвід, це зразу відчутно, і ураган, справжнє. І добряче написане - стріляє в саму точку. Усе те моє довге добро по правді зводиться до №5 = "що це було? оце так да... " Або ще точніше: "Уххх - оце вжарила..." :) Вірш - то справжнє, а відгук... що відгук - звідки б він узявся сам.
"Ерудиція" - ні, ви точно жартуєте - дак "начитані хлопчики" 10 коп. пучок, зайва морока, і нащо тримати в голові, коли є в довіднику. Але ну що ж... "ялинкові прикраси". "Ерудиція" - це як віник з мотоциклетним мотором. ггг.
А брєд? Безперервно. Хтозна чому, може йому так і треба? Ловке виправдання я собі придумав "це тому, що слова вже одірвались і стали чужі, але ще не забулися - тому їх іще не виходить побачити збоку", о. Або це не брєд, а сюрреалізм, ашотакоє? (гордо закидає голову:) Не скажу, правда, "а я так бачу", бо це вже просто балаган.
(Стоять! Я знову розповзаюся!)
Їй-богу, ніщо не варте затримки.
Присоромлений,
Єфрем. :))

© Yephrem Patsyukevitch, 16-09-2010

Торт «Наполеон», да… Який, аби спожити, довелося розбирати на шари навіть за допомогою маркера і олівця)).
«Зміст вірша – не думки і почуття, а досвід». Для мене скоріше навіть: «Вірш = Досвід». Шторм, через який проходиш разом зі своїм героєм. А в кінці – завіса, і «всі виходять у безповоротно зміненому стані».
Мені важко писати Вам відповіді, пане Єфреме, я щоразу боюся потрапити на слизьке. Бо що я можу поставити поряд з подібною ерудованістю? Своє «Я добре знала…»? Навряд.
Важко ще з однієї причини. Вам не доводилося запитувати себе: Чому все, написане не віршем, пізніше видається якимось брєдом? У мене це – постійно. Тому буду, мабуть, закінчувати, щоб не наплодити брєду ще більше)).
Тим більше, що споживання Вашого «Наполеону» затримало мене на роботі на цілу годину. Доїдатиму вдома:))).
Дякую за частування. Женя.

© Євгенія Люба, 15-09-2010

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.76165103912354 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Новинка від Братів Капранових — “Паперові солдати”
До свого 52 дня народження, Брати Капранови підготували для своїх читачів яскравий подарунок — історичний …
Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …
Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …