Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

торт "наполеон"

(Рецензія на твір: "У квартирі напроти...", автор: Євгенія Люба)

(Сподіваюся, ви відкинете зайве та пробачите загальне.) Бо воно ніби йде шарами.
1. Побут. Люди (здається) істоти не розумні, а радше розповідні. Ми ділимося по черзі з кожним шматочками пережитого, і отримуємо їхні навзаєм, а від повторів форма оповідок стає якщо не досконала, то стійка, більш-менш. Отой у книжці "Звук і сенс" (чи цим я вже повторився?) каже "зміст вірша - не думки і почуття, а досвід, пережитий чи уявлений". Це я наплів до того, що, по ідеї, і на цьому поверсі відгуком на вірш мав би бути інший "шматочок", а не - скажімо - просто "какстрашнажить" :)) Але далі.
2. Структура. Одразу видно великий поділ навпіл, по центру. "Вісь симетрії" між SOS'ами (тут не вкурив сусіднє заперечення, не знаю, але можу посперечатися :), і "підхоплення", типу, ну ви знаєте...
Перші чотири - (дуже) нейтральний виклад "стану речей". Черкає межу чи то газетну, чи протокольну (а не "оцінюю", просто де по чуттєвій шкалі).
Далі він же, але живий, у барвах і з дівчинкою (головний "персонаж" - бо ми вже на 1-му поверсі). За чим події ще наближуються, бо введено власне (як це говориться) "головну героїню". Об'єктив - жива сцена - і, нарешті, "я".
Ага, відступ. Я ніяк і нізащо не кажу "отак воно все й писалося і вопше вірші пишуться саме з огляду на такі пасьянси" (кажу, якщо раптом таке здається). Радше дивлюсь, а що ж вийшло в результаті (наскільки змога). Ну і да, мені просто подобається роздивлятися, як склався калейдоскоп. От. Виправдався наче. :)
>> і великий прорив на всю другу частину. І шторм, другий план, (певно) головна антитеза твору.
Заключні 4, зрозуміло, знову об'єктивні, гасять накал, "повертають" в "норму", приблизно до початку - але вже в (безповоротно) зміненому стані. [Всі виходять. Завіса.]
3. "Опорні точки", чи шо? Броньований бункер - палаюча вата (з контрастом не посперечаєшся) - кораблетроща - цівка диму.
І це "глянула підозріло"... Блєск. (Я від нього весь понеділок на роботі проходив народу на сміх, тіки що не кудкудакав уголос :)) Що в принципі та по ідеї має становити "противагу" подальшому шторму (або я помиляюсь?).
Женю, (можна?), ви ще не заснули?.. :))
Про символіку "димової завіси" ("Орфей" і теде) вже вести не варто, бо це здається майже вийшло би за межі тексту. Всі "пункти", природно, сприймаються одночасно, але ж інакше не викласти, коли не спинятися на, гм... "дуже сподобалось"...
4. Чому та чим (думає та не тямить) добряче зачепило? "Я збрехала. Я добре знала, що це таке." Це вже Голос. Це - ну хай би вже... - Бене Гессеріт. Начебто. Динаміка ще (суто суб'єктивне, якраз на швидкість), зміни почуття. (Ну, певно, що у три роки спалена сусідська повітка, нічна пожежа ("а я там учора з сірниками грався..." до батька, вранці він їх визбирував на згарищі, а через 10 років сусідка визирнула з-за паркану: "у мене там курочки - я їх зачинила..." :) Це знову до №1.
5. І зовсім уже нераціональне. Шода-тода, є там "слово-пароль", яке (на тлі прориву) вистрелило (мені чи, радше, в мене, і здається не тільки, дивлячись на сусідню рецу) саме собою. Ну, як у Гібсона з колекцією "Прірви в житі". :)
Спасибі за втіху,
Єфрем

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.039402008056641 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати