Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51553
Рецензій:	96005

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Конокрадська честь Ч.3/ 2-3, автор: Михайло Гафія Трайста)

Гарна повість. Далі про інше:

Якихось там свиней, овець, кілька корів та циган Пепій – чесно кажучи я не зрозуміла цього речення хоч скільки перечитувала. Може не якихось там свиней, а конкретніше припустімо трійко, чи двійко.
– Інші вісті? – настоював Іван. – наполягав
міцно схопивши Олексу за плече, сіпав ним, болісно шепотячи. – сіпав ним болісно, шепочучи
трохи спокійним, але болісним до смерті голосом, запитав: - спокійнішим, але збентеженим голосом запитав (голос не може бути болісним. І не розумію, як це болісним до смерті?)
оскільки він більше в селі не появлявся, - не з*являвся
та клятий ром не хотів чогось то «лізти» в його голову. – чогось то туманити його голову
випиті Іваном пляшки впали зі стола – столу
перелякано прошептав жид Рувим, - прошепотів
Одне тільки діло бентежило його – одна лише справа
повернутися додому вільним, де його ждала Івона. – чекала
Поки збудує нову хату, вони житимуть зі своєю матір’ю, - без своєю
Все це бачив він у своїй уяві, - все це спливало у його уяві
що все це не сповниться. – справдиться
Іван відчувався винним в смерті – почувався
він ще молодим ходитиме з палкою – ціпком, дрючком
в пана Йозефа і задумано дивився – задумливо
Слабе проміння призахідного – слабке (бо слабе, то хворе)
по гладких камінчиках – гладкі то товсті, а тут скоріш за все гладенькі
В саду стояло двоє нерухомих коней – нерухомо стояло двоє коней
мріяли у вечірній тишині. – тиші
трохи відганяло затухлістю – затхлістю
яке рідко в кого зі всіх заможніх – мало в кого
він завжди відчувався приємно – почувався
Йозефа Степан відчувався господарем, - почувався
радився з Степаном – зі Степаном
кінець-кінцем ти, мабуть, - врешті-решт
в ліжко біля мене положиш його. – покладеш
бажаєш, то й положу, – голсно – покладу, голосно
бурмотіла під носом – під ніс
допомогти один іншому. – один одному
не хотів більше женитися – одружуватися, брати шлюб
її кожного разу проганяли цькуванням собак – проганяли, цькуючи на людину собак
У пам’яті людей бідна дівчина так і зісталася – залишилась, зосталася
Ярини Кушнірихи появився на цей – з*явився
Василину Гайдамашину похоронили сільські люди – поховали
але стара Кушніриха ні чути не хотіла – й чути не хотіла
– Добре, але чим ви мете її годувати – мете – якщо це діалект то нехай, але якщо одруківка, то замініть на будете або чим ви її годуватимете
на дорогу, залишили її в спокою й так дитина осталася в неї. – залишили в спокої, дали їй спокій.. дитина залишилася
коли хотять когось образити. – хочуть
він ріс без ніяких турбот – без турбот
Навіть ґаздуські діти завиділи йому, - заздрили
за два три тижні докінчу – два-три
У баби Ярини Степанко не мав що працювати – не мав що робити, не мав роботи
бо, правду говорячи, - правду кажучи
і, коли заглянув до середини, - зазирнув всередину
будькотра з тутешніх дівок – будь-котра
Він жалів і дивився їм услід, коли гордо, наче пави, відходили. – без жалів
та чи захотять вони гратися з ним – захочуть
Попробуй тепер її запросити – спробуй
матусею сорочки зразу – відразу
а вона вже побіжить, верещащи на весь рот – волаючи на весь рот
І так Степанчик ні не оженився, - без ні
того ще й кормив та зодягав – годував
Степанко надіявся, що лісні дівки – мав надію, що лісові
кришталевих палацах, попри які течуть річки – повз які течуть
що хлопець стане його наслідником – послідовником або спадкоємець
оставшися доглядати панських коней – залишившись
не міг сконати, ожидаючи сина – очікуючи
запрошувати їх та вгощати – пригощати
таж хіба я не говорив – та ж
а кінець-кінцем ви мені – врешті-решт
ще й добав-ляв до стокмленої2 – додавав
Отож малий Степан зістався – залишився
до мадярського Муреша добралися, - дісталися
але кінець-кінцем покинув – врешті-решт, насамкінець
бо вже, правду говорячи, його – правду кажучи
Ні, він тоді поступив правильно. – вчинив

З повагою, Наталка Д.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.044190168380737 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати