Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Можна запитати:

(Рецензія на твір: Зозуля накувала І. Початок, автор: Олекса Мельник)

Ви правите свої тексти? Це я до того веду, пане Олексо, що в художній літературі важливою є форма, в яку влито зміст, читача можуть відлякувати незугарності тексту. Твір повинен бути природнім та легким, а це, як правило, досягається нікому не видною, тяжко-жмудною працею автора... Знаю, про що кажу. Перші два оповідання писала кожне по кілька місяців, тобто, спочатку хутко, за день намалювала, але потім довелось мордуватись, аби відшліфувати їх до читабельного вигляду, а тоді - що далі, то пішло швидше і легше. Наприклад, перше речення: На старенькому пероні містилося кілька лавочок і деякі з них навіть були зайняті. Слово "старенький" до перону зле ліпиться, можна до вокзалу, бо про платформу ми таке не скажемо... "Містилося" - гм, незграбно сформульовано, та й "навіть" - збиває, повірте, бо якесь випадкове слово, ну навіщо воно? Не люблю присікуватись назагал, але до Ваших текстів- так виходить :-), бо видно обдарованість автора, але не помітно його праці. Справді, на мою думку, треба зважувати кожне слово - вони-бо повинні працювати на ідею, грати на користь змісту, а не проти нього.
Спробую переробити перші речення: Під куполом провінційного і, куди правду подіти - занедбаного вокзалу до брудних стін тулились облуплені лави, на яких подекуди сиділи люди, рятуючись у затінку від рідкісної у вересні спеки. Серед них лише один чоловік чекав прибуття потяга і, аби збавити час, читав дещо дивну для свого зрілого віку книжку.
Це можна майже до кожного Вашого речення доколупатись. :-) От як абзац може спонукати? Це ж не людина, Ви повинні такі речі ловити. Мабуть, абзац може викликати недовірливу посмішку... Або поношені динаміки... В які ворота словосполучення лізе?! Який дідько носив ті динаміки, га?! Не про пальто чи капці ж мова...
Даруйте, що я постійно сварюся, кортить і меду додати в бочку з дьогтем. :-) Поки стримаюсь, однак, бо ще рано, оскільки за початком важко зрозуміти щось путнє про весь твір. Скажу, що зацікавив, через те чекаю продовження. За це й дякую, пан Олексо! І не ображайтесь, будь ласка...
З повагою,
Наталка

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.039072036743164 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати