Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2540
Творів: 45902
Рецензій: 89799

Наша кнопка

Код:



Рецензії

А якщо так...?

(Рецензія на твір: Без назви. З Юнни Моріц, автор: Галина Михайловська)

© Ольга Теодор (91.124.78.—), 16-08-2010
... Найгірше - те, що є,
Найкраще - те, що буде.
Пані Галинко, знову " сюпрайз", а Ви казали, що більше не будете... І це правда, ні більше, ні менше, а всамраз, рівно стільки, скільки Вам відміряв Всевишній. Якби я мала нагоду посперечатись із поетами, то, в даному вірші, я б піддала сумніву саме останні рядки. Ні наше минуле, ні майбутнє нам не належить. А лише те, що є сьогодні, і воно, слава Богу, не найгірше... " Не журіться про завтрашній день, бо завтра само про себе поклопочеться. Доволі кожного дня турбот своїх", - гласить Нагірна проповідь Христа.
Пані Галинко, я хочу Вас просити про послугу. Мені дуже подобається одна пісня з репертуару Тамріко Гвердцителі "Мамины глаза". Якщо Ви змогли б мені зробити переклад на українську, я була б щиро вдячна. Хочу її заспівати колись, на День матері , у церкві, а у нас стримано сприймають пісні на рос. мові, особливо сташі люди. До того ж збираюсь до сина в гості в Ізраїль, хотіла б йому подарувати цю пісню на рідній мові, хоча він у мене знає п*ять мов, але мова його мами - українська. Якщо Ви не маєте нічого проти, то зголосіться, а я напишу Вам рос. ориг'інал. Текст написав сучасний рос. поет - П. Шубін.
З повагою і побажанням творчої наснаги,
Ольга Т.

Пані Галю, Ви собі можете дозволити таку розкіш - бути трохи самовпевненою, хоча, коли людина сама себе докоряє за, можливо, неіснуючий гріх, то це її уже возвеличує. Наше сьогодення стоїть, на жаль, на інших засадах - думати про себе значно краще, ніж є в реальності. Особливо цим грішать молоді люди, які, інколи, елементарно безграмотно пишуть, а пихи, як у болонки бліх. Але, що це я розбурчалась "на ночь глядя"... А Ваш переклад я більше не хочу обговорювати, бо не маю права, як дилетант, і Ваше бачення твору - це авторське право, не більше і не менше.
Дякую щиро, що знаходите для мене час.
З повагою, Оля Т.

© Ольга Теодор, 17-08-2010

пані Ольго, мене Михайло трохи затюкав, що я вигадую власний зміст твору, що перекладаю, і тоді його вже відтворюю українською.
Може, він десь і правий. Бо, наприклад, з Євтушенка зробила ще два переклади віршів "на замовлення", які мені не подобаються, і там вже нічого від себе не вигадувала. Перекладала як автоматичний транслятор, тільки з римами... :)
Але в цьому перекладі, хоч як він (перелад) мені не здається слабеньким, я намагалася знову ж таки передати думку авторки, як я її розумію, і поділяю.
Ось вона йде крізь сніг додому. Там, схоже, бідненько. На чобітках латка.
Єдина розкіш (необхідна - як я пані Юну розумію!) кава. Кава й зігріває, і ворожить, і розмовляє з тобою.
І гірке і водночас срібно-світле розуміння того, що талант - єдине і головне, що вона має - не принесе їй статків, і вже не приніс. Бо він не приємна, гарна, корисна, гламурна річ. Це найгірше, що в неї є, бо не було б цього тягаря, може, зараз, як нормальні люди, десь на яхті б по морях загоряла, але водночас вона розуміє.що це найбільший скарб, найкраще, що є і залишиться з нею, бо він надсть сенс життю, коли всі інші яскраві іграшки перетворяться на порох. От я так розумію, так і намагаюся перекласти.
Це я до того, що і Ваша правка, і правка пана Миколи мені здалися такими, наче ви інакше тлумачите оригінал.
Може, в мене знову напад самовпевненості, що тільки я розумію Юну Моріц, як каже Михайло?
Не знаю...
З повагою
Галина М.
(От ніхто мене ніколи Галею не кликав :) - Галкою або Михасем)
А Ви можете називати, як Вам подобається, я не проти :).

© анонім (77.120.160.—), 17-08-2010

Ой, зовсім забула, нічого не треба мудрувати, я б ніколи не відважилась давати Вам поради, моя заввага - то лише преамбула до думки стосовно того, що нам належить лише "сьогодні", а "вчора" і "завтра" - то не наше. А ще я додала і цей твір до улюбленого.

© Ольга Теодор, 16-08-2010

Дякую, сонечко Галь, мені також так подобається Вас кликати. Я знала, що Ви мені не відмовите. Слова є, а пошук простий - Тамара Гвердцителі ,"Мамины глаза". Послухайте і подивіться кліп до цієї пісні на сайті You Tube, не пошкодуєте. У Вас все вийде, бо Ви тонко відчуваєте гарну поезію, а якщо ні, я не ображуся.
А світ,справді, тісний, і наші українці розкидані по ньому, як осінні листочки.
З повагою, Оля

© Ольга Теодор, 16-08-2010

Дякую за пораду, пані Ольго. Я щось помудрую.
Я пошукаю в Мережі слова пісні, там, мабуть, є. І спробую. Але не обіцяю, бо, може,. не вийде.
Який тісний світ... От саме сиджу, пишу подружці в Ізраїль - подивися на мій переклад... А на кухні чоловік п є чай з однокласником, що завітав з Германії. Але Україна - то таке особливе місце, що ніхто не може його забути , викинути з серця. Бачу в своїх друзях справжню любов до України, до рідного міста, до того маленького клаптика землі, де було наше дитинство....
Тільки б вийшов у мене переклад, я з радістю його зроблю для такої хорошої справи - нагадати про рідне слово, рідну землю.
З повагою
Галина М.

© анонім (77.120.160.—), 16-08-2010

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.88451480865479 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Ірен Роздобудько «Прилетіла ластівочка»
Ми знайомимося з 99-літнім чоловіком – містером Ніколасом Леонтовичем (Ніком Лео) – у домі для людей …
Перехрестя жіночих доль крізь століття
Саме так можна коротко описати події  книги Наталії  Тисовської «Київські канікули». Кмітлива американська …
Що може бути ніжнішим за «Ніжність»?
Шеф Наталі мав звичку щоранку читати у словнику визначення якогось слова. Коли вона увійшла до кабінету, …
100 історій про дівчачу силу
Книжка, яка надихає неймовірно велику кількість дівчат і жінок, дає змогу повірити в себе, своє покликання, …