Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2557
Творів: 46395
Рецензій: 90556

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Незарах

(Рецензія на твір: Без назви. З Інни Ліснянської, автор: Галина Михайловська)

© Михайло Карповий, 13-08-2010
"Іще не вечір. Хмар намокле хутро. Та вже й не ранок." - три речення. По смислу друге і третє речення мали б помінятись місцями. Але що поробиш, якщо хутро з перламутром так добре римується?

Невже "манір галантний" - це те ж саме, що "опьіт оптимистов"?

Невже "домінанта часу" - це те ж саме, що "неистовство времени"?

Куди поділися перебои и частотьі?

"І хай в них мерехтлива аритмія,
Що нам з того, що буде на землі?!" - тобто, якби мерехтливої аритмії не було, то земні події нас мали б цікавити більше?

Остання строфа у тебе найгірша. А вона між тим найголовніша в віршику, там ключові слова, які ти переклала так:

"А незнання – це величезна сила.
…Хоча для нас це недосяжний дар."

У тебе виходить, що для нас сила незнання в принципі недоступна. В оригіналі є такий смисл? Нема. В оригіналі сказано просто: незнання дає таку силу, яку ніщо дати не може.

Але критикувати переклад просто, а свій зробити - то інша справа. Тому я вирішив теж спробувати свої сили - можеш попинати ногами.

дякую дуже, пані Магадаро, пані Ольго, за підтримку! Ось вона , жіноча солідарність.... :)
Я дуже ціную Михайлову критику, і те що він не пошкодував часу. аби показати мені на прикладі, як би мало бути, щоб було добре. Я зробила деяку правку, надсилаючи свій переклад до упорядника проекту з перекладів російськомовної поезії.
Чесно скажу, що зазвичай, коли в нас бувають конкурси, і нарешті настає мить оприлюднення варіантів, мені більшість конкурсних варіантів здається кращими за мій переклад.
І тут я в захваті від певних знахідок і рядків Михайла. Але - ще раз дякую, Магадаро! - цього разу мені мій переклад подобається більше. Не можу сказати чим - чимось невловним :) (може , щоправда, і ловити нема чого;))).
Щодо отого питання з Ієремією - воно для мене заскладне. Чесно кажучи, читаю для душі тільки Євангелія, а зі Старим Заповітом погано обізнана. Інтуїтивно здається, що я не прибрехала від себе зайвого.
Ще раз дякую за увагу.
З повагою,
Галина М.

© Галина Михайловська, 20-08-2010

Пане Михайле, дозвольте зауважити, що приведене Вами місце Св.Письма, Мт.16:14, вказує на думку, за кого рахують Христа люди і Його учні , бо лише євангелист Матвій згадує пророка Єремію, а два інші : Марко і Лука згадують ім*я іншого пророка - Іллі, до речі , Ісус , кажучи про Івана Хрестителя, називає його новозавітнім Іллею , а також ангел пророкує Захарії, що його син буте йти перед Господом у духові і силі Іллі . У Євенгеліях від Мрк. 8: 28-29 і від Лк. 9: 19-20, головною думкою є, власне, відповідь апостола Петра, що Ісус, то є Христос ( Помазаник, Син Бога Живого). Тому, я гадаю, якщо б поетеса хотіла згадати Єремію саме у такому контексті, то вона б радше вибрала пророка Іллю, але це ім*я у неї не римувалось з миготливою ( мерехтливою) аритмією.
Лише не подумайте, будь ласка, що я чіпляюсь до слів, або хочу показати своє знання Біблії, Боже борони, просто бачу Вас, як людину відповідальну і скрупульозну. Тому і відважилась на цей допис. Принагідно, хочу попросити Вас зробити правку мого вірша, на який Ви написали рецу (якщо моє прохання не видасться Вам нахабним)
Пані Галю, а Ви що скажете?
З повагою, Ольга Т.

© Ольга Теодор, 18-08-2010

При однаково великій повазі до обох перекладачів - Галини та Михайла - переклад Галини більш тотожний і зрозумілий, більше близький по суті, хоча і за словами переклад Михайла більш точний. І без образ - жіночий твір жінці вдалося відчути і передати краще. У Михайла якийсь "силовий" варіант вийшов...

Магадара

© анонім (91.200.253.—), 14-08-2010

Я ж не виключаю цього трактування. Писала про епоху, в яку жила. Іронізувала з людей-молюсків і людей-бджіл, як Салтиков-Щедрін з премудрого піскаря. Можливо.

А можливо і те, що вірш має не соціальну, а філософську направленість. Пропонує жити, не турбуючись про марноту земну. Споглядати прекрасне, бути в гармонії зі світом і собою. Перламутр і бурштин - вони ж не тільки тверді, але і красиві.

В усякому разі обидві ці можливі трактовки потрібно було би зберегти при перекладі.

© Михайло Карповий, 14-08-2010

Взагалі-то, як на мене, з молюска і бджоли теж іронізує... Вони вирішили питання бути-чи не бути "мудро", заховалися у власні башти, з перламутру та бурштину. Тому вони через кому з такими ж представниками людської спільноти.
Я можу погодитися, що треба постаратися перекласти так, щоб переклад давав можливість багатьох трактувань. Мені здається. твій переклад дає (ще перевірю).
Але у коментах ти трактуєш, знову ж таки, як на мене, однозначно невірно.
Інна Ліснянська - поет такої епохи, і такой спрямованості, що не стала б писати віршика, як добре бути оптимістом, або не пхати носа туди, де цього носа можуть і прищемити. Така ідеологія, що не треба тривожити минуле, викопувати інше минуле замість сфабрикованого, і без неї насаджувалася в країні.
Щоб це довести, треба подивитися на інші її вірші, бо я напам ять не можу цитувати. Я пізніше це зроблю, бо іду поливати сад :)
Гарних вихідних.
Галина

© Галина Михайловська, 14-08-2010

Привіт іще раз.

"Пора" - це русизм? Загадково посміхаюсь і наспівую "Не пора москалеві служить".

Про "оптимістів" ти написала многабукафф, але стривай. Ув оригіналі оптимісти перелічуються через кому разом з молюском і бджолою. Що, молюск і бджола - це теж авторкинині антагоністи, з яких вона іронізує?

Взагалі то я би з тебе поіронізуував. Ти вирішила, що авторка хотіла сказати саме те, що у тебе в голові виникло. А помітивши, що деякі моменти оригіналу в твою інтерпретацію не вписуються, ти нічтоже сумняшеся проголошуєш ці моменти невдачею авторки оригіналу. Ну невдало вона своїх антагоністів назвала оптимістами! Ай-яй-яй...

Насправді я ніякої іронії там не побачив. Оптимісти не помічають напруги часу, і авторці хотілося б жити так, як вони.

Про Ієремію - рядок дійсно загадковий. Можливо, словами "живе Ієремія" авторка дійсно мала на увазі похмурі пророцтва, які стосуються саме нас. А можливо і ні. Можливо, вона мала на увазі уривок з Євангелія від Матвія (див. розділ 16, вірш 14), де сказано, що деякі вважають Ісуса пророком Ієремією. У тебе ця можливість виключена. Ти з усіх можливих інтерпретацій обрала свою, і нав'язуєш її читачеві. Те ж саме стосується сили незнання. Та і вищезгаданих оптимістів теж.

© Михайло Карповий, 14-08-2010

Михайле,
я спочатку прочитала твій переклад, а потім оцей незарах. А відповім, починаючи звідси.
По пунктах:
Звісно, що хутро - тільки заради перламутра. В мене був інший ряд: ранок - пристанок - осяйний, щось таке.
Скажу відразу, що "ранок - пора нам" теж було. Але я вирішила, що все ж таки "пора" в значенні "час нам" - це русизм. Тобто, побоялася знову щось ляпнути суржиком.
Ось чого тобі і Наталці манір галантний не подобається - не розумію.
Є ж "галантний роман", усталене поняття, де автори саме про різні красоти та гламурні речі пишуть.
Невже треба перекладати рядок за рядком?
Я виходжу з того, що є головним, ключовим моментом в певній частині твору. Добре, якщо це стовпчик, а ні - то можна й стовпчики поміняти місцями. В цьому стовпчику йшлося про те, що хтось, якісь антагоністи авторки, не помічають напруги та небезпек часу, а натомість ховаються за естетські викрути. "Оптимісти" - так охарктеризувала їх авторка (до речі, словник пропонує замість оптимістів (рос) - життєлюби (укр). Це іронічна характеристика. І до того ж, скажу чесно, хоч і не люблю критикувати авторів. яких перекладаю, - не дуже вдала. А навіть і зовсім невдала. Хіба саме для оптимістів типово порівнювати дощові краплі з аметистами? Звісно, що ні. Оптиміст не пише віршів взагалі. Хіба що до стінної газети :)
Отже оптимісти з'явилися тільки заради аметистів.
Аметисти незле було б зберегти. але за умови, що буде збережено мерехтіння. Це просто алітерація. А якщо вже треба переходити на миготливу арітмію, то і діаманти мої не гірші. Вони, до речі, білі й прозорі, як вода, як дощ. (Дощ потрібен,бо він є в першій строфі).
Аметісти ж бузкового кольору, і порівняти їх з дощем можна тільки інколи, за певного освітлення.
Якщо вже авторка пише про людей творчих, то чому не звузити і не загострити її іронію, і не припустити, що вона радо б висміяла тих, хто звертається до традиції галантної літератури замість писати правдиві речі про сучасне й минуле?

Часу домінанти - це головне, що визначає сьогодення.
Мерехтлива ( як виявилося,. миготлива - :) аритмі - це дуже небезпечне кардіологічне захворювання. Тобто, звідси витікає. що на землі буде халепа. Гаплик, капець і такі погані речі. Мені здається, що це видно з мого перекладу.
Плач Ієремії - ну, не знаю. Власне, Єремія більш відомий іншою своєю книгою, але що авторка мала на увазі, кажучи, що Ієремія ще живий? Мабуть, що продовжують збуватися його пророцтва та перестороги?
" Плач Єремії" - книга, де він, здається, плаче над Ієрусалімом чи Ієрусалімськими святинями, над трагічними подіями минулого. Як на мене, це саме те, про що йдеться в цьому вірші - про тих, хто не хоче цього чути.
В оригіналі сказано - Незнання дає таку силу, яку нам вже ніщо не дасть", тут ключове слово (як на мене) - нам.
Бо ми вже знаємо, і не знати вже не можемо.
Тобто, для нас це недосяжно.
"Дар" - звісно ж, для рими з "шаром".
Бо, хоч я й додивилася ось зараз, що пласт є в словнику, але шар йде першим значенням. У мене з пластом відразу асоціації - "Пласт", в навіщо вони тут?
Знову ж таки, побоялася суржикнутися.
До того ж, мені здається страшенно нецікавим перекладати, використовуючи більшість рим з оригінала.
Простір й Час - дійсно, не тово... неоковирненько вийшло....
Щодо "минуле" і "сила" -нагороджуєшся медаллю "За пильність". От ніхто не помітив. Включно зі мною :)
Звісно, це я компонувала з різних варіантів, і докомпонувалася.... :)
...У нас в Харкові раніше була найбільша книжкова крамниця "Книжковий світ". так там вікна було прикрашено плакатами з висловлюванням В.І.Лєніна : "Книга - це величезна сила".
А пані Інна, гадаю, коли писала, згадувала журнальчик "Знання - Сила". Мені і здалося. що не зле буде ці два радянські штампи звести докупи.
Але, звісно, рима потрібна. Без рими не можна :)

Все. Закінчила захищати свій переклад, який мені зовсім навіть не подобається.
Скажу чесно, оригінал теж не дуже. Власне, це я для одного проекту перекладаю. Щось сама відібрала, щось вже було відібрано.
Інна Ліснянська - не мій автор.
Але вірш цікавий. І я чесно старалася зробити якнайпристойніше.
Ну що ж - незарах, так незарах :)
Зараз ще поплачу, і піду подивлюся, чи не можна тебе куснути. Жінки ж ногами не дуже пинають. вони кусаються і дряпаються :)
Галина

© анонім (77.120.160.—), 13-08-2010

Ну, все, більше не буду.

© Михайло Карповий, 13-08-2010

Про плач Ієремії в оригіналі нічого нема, як і звертання до нього.

© Михайло Карповий, 13-08-2010

А "Простір й Час" хворіють хіба що на те, що їх важко вимовити.

© Михайло Карповий, 13-08-2010

А "минуле" і "сила" зовсім не римуюцця.

© Михайло Карповий, 13-08-2010

До речі, слова "хутро" і "перламутром" краще римуються зі словом "мудро", ніж зі словом "бути".

© Михайло Карповий, 13-08-2010

Ага, з оригіналом теж не все супер. "Еще не вечер, но уже не утро" - це, вибачаюсь, всього-навсього день. За логікою речей. Пані Інна що, слова "день" не знає, що аж сімома словами його замінила? На вимахування схоже, нє?

© Михайло Карповий, 13-08-2010

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.65752387046814 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …
Книжковий МЕДВІН 2019
Друзі! Вже скоро розпочнеться весняний книжковий Медвін, звертаємо вашу увагу на зміну розкладу, ярмарок …
Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …