Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА: ЧОМУ ЦЕ НЕ ПРОЗА?

(Рецензія на твір: ***, автор: Піф паф ті-та-ту)

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ:
Білий вірш – силабо-тонічний вірш, з якого виключено риму.
Вільний вірш – силабо-тонічний вірш, з якого виключена рівноскладовість рядків. При цьому наголоси розподіляються по складам у певному співвідношенні, але число складів у кожному рядку різне. Рима є або нема.
Верлібр – вірш, у якому відсутнє чергування наголошених-ненаголошених складів, нема повторюваних ритмічних мотивів, неоднакова кількість складів у рядках. Отже, все тримається на однорідній синтаксичній організації, що визначає однорідну інтонацію з якою вимовляють кожен з однорідних рядків-фраз. Ця повторювана інтонація, виражена у схожій синтаксичній побудові фраз, визначає своєрідний ритм вірша. [Джерело: Большая Школьная Энциклопедия, Москва 1999, Олма-Пресс].

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА:
А тепер почитайте ось це: „В апокаліптичному гуркоті чорної цієї доби відчаю, що для багатьох була напророченим біблійним кінцем світу, зруйновані й спустошені самі, як і все навколо, вони п’ялися над безоднею й заливали її п’янкою трутою, й гатили її піснями, й засипали її зухвалим, блюзнірським. Одчайдушним сміхом...” [Джерело: І.Багряний. Людина біжить над прірвою. Вибрані твори., Київ 2006, Юніверс].
І нарешті, спробуйте ось так:
„В апокаліптичному гуркоті
чорної цієї доби відчаю,
що для багатьох була напророченим
біблійним кінцем світу,
зруйновані
й спустошені самі,
як і все навколо,
вони п’ялися над безоднею
й заливали її п’янкою трутою,
й гатили її піснями,
й засипали її зухвалим,
блюзнірським,
одчайдушним
сміхом...”

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ:
Уявіть собі, що було б, якби вищенаведений глум над пам’яттю Багряного хтось вивісив на ваш розсуд у якості „верлібра”? Деякий час спостерігаючи за сайтовими надходженнями, я припускаю, що сприйняли б у цілому нормально. То що, для того щоб твір вважався віршем, достатньо розбити його на коротенькі рядочки? І тут вже теза про те, що неримований вірш є віршем завдяки своїй поетичності не пройде. Є ще щось дуже важливе для існування верлібру (це ЩОСЬ треба шукати в розділі Матеріали і Методи або в будь-якому літературознавчому словнику).

ВИСНОВКИ:
Є купа прозаїків, які пишуть речі більш поетичні, ніж деякі творці верлібрів, але попри те, їх твори ніхто не зве віршами. Це доведено в розділі Експериментальна Частина. Для перевірки гіпотези спробуйте сколотити критикований твір Тараса Лазера у абзаци, і побачити, що ж від того зміниться.

P.S. Якщо я не правий, виправте мене. І ще одне: дуже прошу автора не сприймати цей месейдж, як особисту образу. Я лише хочу розібратися, бажано на конкретних прикладах і за допомогою дослідів.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.04157018661499 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати