Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Mary Magdalene - або - Maria de Magdala

(Рецензія на твір: Пострафаеліти, автор: Олег Кочевих)

Отримав насолоду! Дуже радує те, що Автор поставився до свого твору серйозно і ретельно попрацював над текстом. Читачеві завжди приємно відчувати до себе повагу. Утім, є кілька мовних дрібничок, про які варто згадувати лишень наприкінці – і то лишень якщо вистачить часу й натхнення після обговорення головного.

А головне, НМД, полягає в тому, що попри майже бездоганність мови і непересічну красу стилізації, цьому твору чогось бракує. Аж ніяк не емоцій і витончених відтінків почуттів - цього аж з надлишком. Це власне, чому цей твір виглядає мені набагато поетичнішим, ніж прозовим. Але спрешу про позитив.

Назва гарна, несподівана, приваблива й цікава. Дуже вдало, що текст розбито на частини. Це полегшує читання й робить текст динамічнішим - ніби струмочок перетікає поріжками. Привабливі й загадкові образи персонажів. Але вкрай ізольовані від зовнішнього світу й живуть у створеному Автором вакумі.

Зрештою, мені гостро бракує цілісности. На жаль, усе воно не сходиться до купи, а радше розсипається на окремі крихи прихованого сенсу і натяків на натяки. Аби я міг збагнути ПРО ЩО ж цей твір! Припускаю, що автор не ставив собі за мету бути ясним і зрозумілим у цьому творі. Шкода. Особисто для мене це те, що я високо ціную в добрій прозі.

Отже, після такої неочікуваної назви я міг уявляти, що твір буде стьобним, де "Пострафаелітами" є якісь сучасні постмодерністи чи навіть постпанки. Дуже кортіло, аби тут дійсно йшлося про справжніх Пострафаелітів.

Утім, у першому ж розділі в мене склалося враження, що події повинні розгортатися десь у сучасному чи ще радянському Львові чи Івано-Франківську. Аж ніяк не в пострафаелітівській Європі. Чому? Тому, що Автор переконує читача у незвичайности імени «Марі Мадлен», що є нібито однією з причин страждань дівчинки. Можу собі уявити, що така дівчинка (ймовірно з польско-католицької родини) дійсно б страждала в совєцкій школі серед Маш і Даш, Саш і Паш, Олежєк і Серьожєк...

Дражніння "мармеладом", що базується на фонетиці досить типового як на Західну Європу імени, мені виглядає як абсолютно совковий феномен. Адже в стародавні часи в Зах.Європі діти б не мали можливості не те що дражнитися, але взагалі мати вільний час для пустощів. Залежно від соціального класу - або вишкіл під наглядом суворих гувернанток і вихователів, або кряжіння на дитячій праці. Вільне спілкувіання дітей серед однолітків - це вже надбання сучасности…

Земля Скакунів, Острів Великого Завойовника і згадки про поганців, хоч вони і містилися всередині «несінченних історій», навіяли мені думку, що цей твір назагал є радше «фентезі», ніж оповіданням, що базовано на історичних фактах і матераіалах. Це відчуття посилювалося недоречністю, як мені здалося, суміші імен персонажів - Марі Мадлен, Джон, Ніка...

До речі, Ніка. Її присутність в оповіданні виглядає мені не дуже потрібною. А її самогубство, очевидно, мусило б бути алюзією на Анну Карєніну? Тільки воно мені здалося вкрай непереконливим. Адже шансів бути просто брутально й болісно покаліченою і після цього вижити під копитами є набагато більше, ніж загинути. Це ж треба мати яку мужність, щоб обрати собі таку смерть, яка не буде швидкою і гарантованою! Крім того, зазвичай, жінки обирають такий спосіб самогубства, який є найменш болючим і більш-менш естетичним з огляду на те, як потім буде виглядати покійниця, коли її знайдуть. Наприклад, дуже популярна була отрута...

Насамкінець, твір безперечно цікавий. Але я його не зрозумів до кінця. Тобто, я відчував, що він напакований символами і натяками, але я не зміг їх розкрити. Тож прослизнув лишень поверхнею й залишився спраглим. Аж сьогодні раптом - гульк! - бачу Автор запостив ще один твір. Може там знайду маснішу поживу своїм зголоднілим на якісну прозу мізкам?
Будь ласка, пишіть ще!
Щиро,
Олесь Б :)

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.039390087127686 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати