Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Страх, каяття, прийняття

(Рецензія на твір: Ольга Теодор МОЇ ЗУПИНКИ НА ШЛЯХУ ДО БОГА , автор: Ольга Теодор)

Доброго дня.
Ви вибрали хороше лікування – записувати(самолікування).

Було б цікаво перечитати щоденник Ісуса. Він би записав, що Його народила земна жінка від самого Бога, як Його врятували немовлятом від смерті, описав би свої думки про люд, якому проповідував Любов і який з Нього насміхався, який жорстоко розтерзав Його тіло, як у муках помер на хресті??? І нарешті безсилий щось змінити нарешті запитав би у Батька – за що???

Я впевнена, що Його щоденник говорить інакше: … Батько благословив Святим Духом Мою майбутню Маму і Я народився Людиною серед людей, аби сповна виконати Волю Мого Отця – стати посланцем Любові, взяти на себе гріхи людства не я к ношу, а як обрану долю – хрест і померти за для воскресіння Душ. Цим Я не можу себе вирізнити серед натовпу, бо кожна людина є дитиною Мого Батька, отже Моїм братом, чи сестрою.
Але саме цим я можу дати людині вибір – нарікати на життя, абож сприймати його, як неоціненний Дар. Саме той Дар волі - Жити, радіти Життю та дарувати Радість іншим – ЛЮБИТИ.

В своєму духовному уявленні людина вимальовує дорогу до Бога. І у кожного з нас вона різна, різні хрести, різні Голгофи, та ціль одна. Історія Ісуса та Марії це сліди в які не треба ставати провалюючись у безодню страждань, а треба йти поруч. Бо людина у певний період свого свідомого, дорослого життя вагітніє Надією від самого Бога , аби виносити Віру і народити Любов. Саме цим вона освячує не тільки себе, а й ближніх своїх. Не за щось, а для чогось – за для воскресіння Душі.
Вибачте, Олю я не вправі Вас повчати, можу тільки показати на Світло у Вашій Душі, яке прагне вивільнення від болю. Якщо Вам важко перестати ненавидіти своє Життя, то навчіться його любити, бо маєте призначення.
Та й до того ж Ви ані долю секунди не прожили б без Бога. І це ваше найтяжче страждання – думати що Його у Вас нема. Вдих і видих то є Дихання Життя (Дух), що Бог вдихнув у ніздрі людини і стала людина Живою Душею. А Богу смерть непідвласна.

Якби я була Богом, то давно зцілила б себе від мігрені і не дозволила б себе скривдити у певний час, і всіх мені близьких людей, але саме завдяки тому, що я Людина - народжую Любов(Бога) в Душі знову і знову…. І знаєте, вона освячує не тільки мене, а й ближніх моїх, бо розповсюджується подібно сонячному промінню – тепло, ласкаво, ясно.

Успіху Вам у дорозі. Йдіть поруч НЬОГО, коли Вам важко, ВІН бере Вас на руки і несе….

З побажаннями Любові, Світлана

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.031476020812988 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати