Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51586
Рецензій:	96021

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Долоні неба – бездонні...

(Рецензія на твір: Надія, автор: iga-ga)

Усе в тебе добре, усе в тебе є: сюжет, основна думка, яку доносиш.
Тішусь твоїми "Долоні неба – бездонні, що в них не вкладай, усе поміститься" - мальнький шедевр. Справжня творча знахідка!
Правда, я б не починав із замальовок з філософським підтекстом - надзвичайно складно...
Те, що трохи заважало тобі в поезії, заважає і в прозі.
Незугарна побудова речень: "Зміст звести догори очі й побачити щось більше аніж небо". - усе псує отой "Зміст"! Якого милого він розпочинає речення? Два попередніх речення я б теж перебудував. Приблизно, так: "Кажеш надія мені не потрібна, та я не можу без неї жити?".
Уникай слів, без яких можна обійтись, які не несуть жодного змістового навантаження: "Бо, фактично, побачити небо..." - Два перших слова зайві.
У кожному тексті є слова-паразити. Біля мого столу справа, на стелажі картка: "МОЇ ПАРАЗИТИ" коли вичитую текст, поглядаю туди й безжально їх викидаю.
Слово твій інструмент - мусиш володіти ним філігранно.
Дерзай!
Бажаю успіху!
З повагою,
Юрій.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.028159856796265 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати