Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Трохи злості

(Рецензія на твір: Не треба пам’ятати (Закінчення), автор: Іван Влчеко-Валдис)

трохи безкомпромісної лексики, трохи життя у тих його проявах, про які нерідко нам не хочеться говорити.
Оповідання як на мене - ВДАЛЕ. Навіть дуже. Воно - про вибір, про справжність, про те, як нівелюються цінності, як деградує наша модерна культура, як під тиском надуманих умовностей і жорстких обставин постпово витрачає себе людська особистість.
На противагу попередньому вашому твору, всуціль візуалізованому - Не треба памятати - річ, вибудувана на емоціях, рефлексіях, психічних переживаннях. Ця історія уже не просто розповідає, вона водночас й аналізує, а також підштовхує читача до власного аналізу.
Нехай інтрига і не мегакарколомна, зате цілком життєва й реалістична. Не вона тут основний поврот сюжету - скоріше, ефектна деталь антуражу, засіб, а не мета.
Так, грубо і жорстко. Аде - до біса - всі ми є такими, або можемо такими стати - і життя навколо не сприяє збереженню рожевих ілюзій.
Сильний текст, з сильними підтекстами - присутня мораль, моралізаторство ж навіть поряд не валялося. Це - те за що я люблю літературу.
Респект.
Пишіть ще, чекатиму.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.039685964584351 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати