Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Як завжди - неоднозначно

(Рецензія на твір: Візії , автор: Viktoria Jichova)

Вітаю, Віко! Зізнатися, мені важко писати Вам відгуки, бо завжди відчуваю загрозу, що Ви ось-ось почнете відчайдушно захищатися, сперечатися, звинувачувати мене в упередженому ставленні до Вас і Ваших текстів. Отже, давайте домовимося - якщо Вам не сподобається мій відгук, - не беріть його до уваги.

Якщо говорити стисло, то цей вірш писати було варто. Хоча би для того, щоб створити оті афористичні глибокі останні рядки. У них стільки мудрості й поезії, що їх цілком вистачить, аби виправдати всі недолугості, що йдуть попереду. Я вже багато разів говорив Вам про банальності, яких Ви, вочевидь, не відчуваєте. Мабуть тому, що перебуваєте в іншому мовному середовищі. Якщо Ви читали поетів Нью-Йоркської групи, то мабуть відзначили, що їхні вірші... як би це сказати... трохи важкостравні. А все тому, що автори далеко від материкової України, і їхня мова поволі стає штучною, синтетичною - так не говорять і так не думають. Ваша мова - природна, одначе полотна текстів хибують на банальності. "Перше твоє кохання", "біла фата мрій", "вічі його бездонні", "зрада і біль" і т д. і т п. Для того, аби банальність зазвучала і стала неповторною - її треба вміти вписати в адекватний контекст. Як саме це робити - рецептів немає. Тому, може б варто було уникати таких зужитих фраз узагалі. Бо вони створюють реальну загрозу, що Ваш вірш так і не буде до кінця прочитаний, і читач не матиме задоволення насолодитися останніми рядками.

Радити? Не знаю. І навряд. Пишучи відгука на вірш, завжди б*єшся головою об стіну - хочеш сказати щось вартісне, хоч зарані знаєш, що головних слів усе одно не знайдеш, бо їх немає. Бо поезія це талант, робота і "Ще щось"... І оте "ще щось" ні в казці сказати, ні пером описати... Воно не дається мові, тільки дзвенить нечутним шумом в ефірі....

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.044173002243042 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати