Заплющ, дівчатко, очі,
це перше твоє кохання -
біла фата мрій
і перше твоє перехрестя -
не слід дивитися
у його вічі бездонні -
наврочить,
наврочить
наврочить..
Відкрий, жінко, навстіж очі,
i не плач - вже вкотре зрада і біль -
твій фатум,
твій хрест..
Та ось - твій плід -
твоє життя -
твоє дитя -
живи і радій!
Заплющ, бабусю, очі, -
вже всього надивилася,
все пізнала -
але твоє
мудрості третє око
знає, що доторк
вічної весни
ніколи не зрадить -
хрещатим бузком
цілуватиме
твої сніжні скроні -
падатимуть пелюсточки,
наче вишиті хрестиком,
тобі до втомлених ніг -
твоє третє мудрості око
завше дивитиметься
тобі, молодшій, услід..
