Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Ніч вироку. Жрець із ягням., автор: Наталка Ліщинська)

Наталко, така складна тема, що і рецензія, і будь-який відгук вимагає праці. Отож і не могла зібратися написати.
А вчора, мимохіть, втягнулася в політичний диспут з однією, дуже непростою - колись напишу про неї - жінкою. Не хотіла сперечатися. Ну хай буде вона за біло-блакитних. Якщо робить людям вона добро, цього ж від неї не відібрати (вона цілителька). Але вона сказала мені таку річ, що нагадала про твого Анну. На моє зауваження, що бути з Путінською Росією гірше за смерть, вона відповіла: "А мені Путін дуже навіть подобається. Він дійсно дбає за Росію, ще й як!" І заперечити їй в двох словах я не могла. Адже, облишимо того Путіна, щоб перед святами про таке не говорити, а твій Анна мав рацію. Народ ізраїльский зберігся, і держава їзраїльска відродилася завдяки йому і тим, хто провадив таку ж політику.
Повертаючись до наших сусідніх і сучасних баранів, чи то пак ведемедів, бачимо, що сильна держава і деспотія виступаюьбь пліч-о-пліч. А всякі поетичні вигадки, такі як повага до особистості, шукання Божої правди яко національна ідея, спроби створити гармонійний рай на грішній землі - тобто все те, що притаманне нам як народу, - роблять нашу державу чимось аморфним, легкою здобиччю хижаків-сусідів.
Мабуть, держави й народи - як люди. Роби за Його заповітом, підставляй ліву щоку, коли зацідили у праву, і опинишся там, де ми наразі є.
Можливо, правда й не може перемогти в цьому світі. І ми можемо тільки, зціпивши зуби, відкидати спокуси, і не погоджуватися ані на дешевий газ, ані на хлібне місце при Храмі, і так само, як Він, знати, що попереду - Голгофа. Кожен з нас, як людина, і всі ми, як народ.
І перемога наша - не над ворогами. А над собою. І десь, на небесній рахівниці, додаються помалу кісточки білі, і меншає чорних. І там, і нашими зусиллями теж, Світло переможе.
Але все це, з погляду цьогобічного, дуже невесело...
Перепрошую за такі роздуми. Сьогодні вночі пролунає спів, і довідаємося, що життя знову перемогло смрть. І це головне. І буде свято.
Щиро, Галина М.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.026823997497559 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати